У вівторок,16 лютого, замість того, щоб просто скасувати правку, яка переносить впровадження електронного декларування доходів чиновників на 2017 рік, народні обранці додали в закон ряд "нововведень", які суттєво пом'якшують вимоги по декларуванню.
Через такі дії парламентарів, які відзначають експерти, надання Україні безвізового режиму може знову опинитися під загрозою.Як відомо в рамках плану дій з безвізової лібералізації з ЄС Київ взяв на себе низку зобов'язання, в тому числі, і в питанні боротьби з корупцією.
З цією метою і був прийнятий закон "Про запобігання корупції", який серед іншого визначав, що вже в 2016 році в Україні має бути впроваджена система електронного декларування доходів чиновників.
Разом з тим, вже через тиждень після прийняття цього закону Верховна Рада ухвалила бюджет на 2016 року, в якому відклала декларацію мінімум на 2017 рік. Як з'ясувалося, таку правку вніс заступник голови депутатської групи "Воля народу" Андрій Деркач.
Після того, як це стало відомо широкій громадськості, вибухнув скандал і українські власті пообіцяли виправити непорозуміння.
А глава Представництва ЄС в Україні Ян Томбінський попередив, що Євросоюз може не прийняти рішення про введення безвізового режиму з Україною в 2016 році, якщо скандальну відстрочку декларування не відмітять.
І ось, 16 лютого був прийнятий закон №3755 про скасування цієї норми. Разом з тим ініціатор цього законопроекту депутат від БПП Вадим Денисенко вніс з голосу ряд поправок в законопроект.
Зокрема, як повідомлялося (точний текст правок поки не опублікований), згідно з поправками, вступ в силу пункту про покарання за подання завідомо недостовірних відомостей у декларації відклали до 1 січня 2017 року.
Також депутати постановили, що в декларації повинно бути зазначено цінне рухоме майно, вартість якого перевищує 150 мінімальних заробітних плат (у чинному законі "Про запобігання корупції" ця сума становить 50 мінімальних зарплат.
Крім того підвищено вартість подарунків, які потрібно зазначати в декларації, з 50 до 150 мінімальних зарплат. Такі ж зміни стосуються подарунків у вигляді грошових коштів. Відповідно до прийнятого законопроекту, не підлягають декларуванню грошові активи, загальна вартість яких не перевищує 15 мінімальних зарплат.
Відомості про витрати, на підставі яких у суб'єкта декларування виникає або припиняється право власності на нерухомість та інші активи, зазначаються тільки у разі, якщо розмір відповідного витрат перевищує 150 мінімальних зарплат.
Також Рада постановила, що у декларації зазначаються відомості не про місце реєстрації та фактичного проживання, а зареєстроване місце проживання.
Крім того, парламент підкоригував визначення "члени сім'ї" у законі "Про запобігання корупції". Згідно з новою формулюванні, члени сім'ї – особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом і мають спільні права та обов'язки, крім осіб, взаємини яких не мають сімейного характеру, а саме: особи, які перебувають у шлюбі, їхні діти, в тому числі повнолітні батьки, особи, які перебувають під опікунством, які спільно проживають.
Різка критика
Подібні дії народних депутатів викликали різку критику з боку деяких колег, так і з боку громадськості.
"Державні чиновники і політики отримали право брехати в деклараціях. Законом на рік відкладено настання кримінальної відповідальності за неправдиві відомості у деклараціях", – написав у себе в facebook народний депутат від БПП Сергій Лещенко.
Крім того, за його словами, закон також послаблює антикорупційні практики. "Він обмежив кількість родичів, чиє майно треба декларувати, і підвищив поріг декларування коштовностей і подарунків втричі – з 50 до 150 мінімальних зарплат (тобто можна не декларувати "подарунки" ціною 200 000 гривень!)", – написав депутат.
Фактично парламент зробив крок назад в антикорупційному законодавстві, вважає глава Антикорупційного комітету ВР, нардеп від "Самодопомоги" Єгор Соболєв. "Ті, хто збреше в деклараціях, ще мінімум два роки не будуть відповідати перед законом. І отримали ще безліч можливостей приховувати майно. Тексту цього шахрайства ніхто не бачив. Все прямо з трибуни зачитав депутат від Блоку Порошенко Вадим Денисенко. Готуємо протест про порушення регламенту", – написав він у facebook.
А голова Центру протидії корупції Віталій Шабунін вважає, що нинішній склад парламенту просто не здатний проводити нормальні реформи. "Народні депутати коаліції розмінюють наш безвізовий режим на безпеку своїх корупційних доходів", – написав він у facebook.У той же час екс-нардеп і політолог Тарас Чорновіл допускає, що другий варіант закону просто неможливо було провести через сесійну залу. "На жаль, дійсно відбулося послаблення жорсткості закону, особливо в частині "нульової декларації" ... Мені теж дуже не подобається такий принцип і такі методи змін. Напевно, я б теж був дуже обурений. Але, коли точно було зрозуміло, що чисто скасування антикорупційної поправки в цій Раді не проходить, голосувати, враховуючи цейтнот, таки було треба. Часу вже не було – оргвисновки ЄС вже висіли в повітрі", – написав він у facebook
За словами голови Центру прикладних політичних досліджень "Пента" Володимира Фесенко, саме пом'якшення низки норм антикорупційного законодавства було умовою для того, щоб депутати загалом підтримали закон. "Депутати ставили питання, щоб закон був скоректований, щоб не було надмірних вимог, механізмів, які створюють додаткове напруження, додаткові ризики і т. д. Депутати хотіли дещо оптимізувати і трохи пом'якшити це законодавство", – пояснив він Сегодня.иа.
При цьому експерт зазначив, що вся та критика, висловлена на адресу прийнятих поправок, була не цілком обґрунтована. "У нас сформулювали дуже жорстке антикорупційне законодавство, сформулювали, жорсткіше ніж у багатьох країнах Європи і там банально багато ризиків, у тому числі і для депутатів. І цю критику треба детально обговорювати: це доцільно чи недоцільно. У нас дуже багато політичних крайнощів. У тому числі, у деяких політиків і експертів. Вони виходять з простої логіки – чим радикальніше, тим краще. А насправді треба шукати не радикалізм, а просто оптимальні варіанти рішень", – сказав експерт.
Але якщо мова йшла про обгрунтованому пом'якшення окремих надмірно жорстких норм антикорупційного законодавства, то чому правки вносилися з голосу без належного аналізу і обговорення, зазначає голова центру "Третій сектор" Андрій Золотарьов. "Це старий український політичний трюк. З голосу такі речі не робляться. Зазвичай коли відбуваються такі поправки з голосу, там треба шукати собаку, де вона там зарита в цих поправках. Ці поправки, по суті, вихолощують закон і, за великим рахунком, нівелюють його. В черговий раз український політикум здобув перемогу над інтересами суспільства", – сказав він Сегодня.иа.
Зазначимо, народні депутати від фракції "Блок Петра Порошенко" Світлана Заліщук та Мустафа Найем, а також Ірина Подоляк про фракції "Самопоміч" заявили, що відкликають свої голоси за законопроект №3755.
далі
На думку експертів, поки що складно сказати, як в ЄС сприймуть ці правки, але якщо Брюссель зробить зауваження, то Раді доведеться ще раз голосувати за цим законом.
"Думаю, що деталі не стануть проблемою або перешкодою на шляху до безвізового режиму. Важливо щоб було введено саме електронне декларування. Важливий сам принцип, що електронне декларування має бути, а це вже деталі за погодженням, вони (ЄС) вже і так нам по ряду питань пішли на поступки", – пояснив Володимир Фесенко.
Разом з тим Андрій Золотарьов прогнозує, що в ЄС будуть незадоволені маніпуляціями навколо доопрацювання антикорупційного законодавства. "Будуть, м'яко кажучи, засмучені. Може бути будь-яких політичних оцінок, і не буде, але дуже скоро ми це відчуємо", – сказав він.Але в такому випадку Верховна Рада ще раз допрацює закон, переконаний Володимир Фесенко. "Якщо раптом виникнуть додаткові питання, значить, будуть ще раз голосувати", – сказав він.
І вже 17 лютого голова представництва ЄС в Україні Ян Томбінський заявив, що ЄС розчарований прийнятим Верховною Радою законопроекту №3755 "Про внесення змін до закону "Про запобігання корупції".
"Прийнятий законопроект про електронне декларування (№3755) викликав розчарування і не відповідає зобов'язанням України у сфері боротьби з корупцією. Україні слід негайно вжити заходів для встановлення ефективної системи декларування доходів та забезпечення нормальної роботи Національного агентства з питань запобігання корупції", – заявив він.
Решта новин