Гроші та бізнес

У середньостроковій перспективі це рішення підвищує ризики для економіки.

Національний банк заявив, що в 2017 році мінімальне підвищення зарплати до 3200 гривень буде мати помірне макроекономічний вплив, але в середньостроковій перспективі це рішення підвищує ризики для економіки.

Про це йдеться у свіжому інфляційному звіті НБУ, пише LB.ua.

"Підвищення МЗП поглиблює невідповідність в оплаті праці між кваліфікованими і некваліфікованими робітниками, збільшує розрив між пенсійним винагородою і МЗП. Це містить ризики зростання соціальної напруженості та активізації тиску на уряд щодо подальшого підвищення соціальних стандартів, не погодженим із зростанням продуктивності економіки, що може призвести в подальшому до посилення інфляційного тиску", - вважають у Нацбанку.

За оцінками НБУ, підвищення мінімальної зарплати у 2017 році збільшить номінальну зарплату в середньому на 23%, а для низькооплачуваних працівників це зростання складе 45%. Істотне збільшення витрат на оплату праці призведе до подорожчання собівартості виробництва продукції у всіх видах діяльності і до скорочення офіційної зайнятості.

"Загальна чисельність працівників формального сектора економіки в 2017 році скоротиться на 9% порівняно з 2016 роком. Внесок скорочення за рахунок підвищення МЗП складе 5.4 п. п. або близько 630 тис. осіб). Зниження офіційної зайнятості буде непропорційним - більшою мірою відбудеться за рахунок МСП та ФОП, що перш за все пояснюється майже дворазовим збільшенням податкового тиску на підприємства на єдиному податку. Проте частково таке зниження компенсується збільшенням неформальної зайнятості. Крім того, збільшення середнього рівня оплати праці в економіці може стимулювати повернення на ринок праці частині тих зневірених людей, які почнуть пошуки роботи, і, як наслідок, рівень безробіття може збільшитися додатково. В цілому ж, за оцінками НБУ, зайнятість скоротиться на 5 п. п. порівняно з 2016 роком, що буде відповідати 10%-го рівня безробіття за методологією МОП", - йдеться у звіті.

У той же час ефект на споживання від зростання доходів найменш забезпечених верств населення перевищить ефект від зростання безробіття, за прогнозами НБУ. Підвищення доходів насамперед позначиться на збільшенні споживання продовольчих товарів внутрішнього виробництва.

Відповідно, у зв'язку з підвищенням МЗП уповільнення інфляції буде йти більш стриманими темпами, ніж очікувалося раніше.