Гроші та бізнес

У всьому світі цінують українських IT-фахівців. Але чому успіху вони переважно домагаються за кордоном, а не на батьківщині.

У Польщі заарештовано і екстрадований до США українець Артем Ваулін — творець незаконного файлообмінника KickassTorrents. Цей файлообмінник відвідували 50 млн чоловік в місяць, а на рекламі він заробляв $ 12,5 млн в рік. ФБР підозрює Ваулина в порушенні авторських прав і відмиванні грошей. Йому загрожує до 30 років тюремного терміну.

Ваулін — один з українських фахівців у сфері IT-технологій, який прославився на весь світ, пише Галина Гирак в №32 журналу Корреспондент від 19 серпня 2016 року.

Українських спеціалістів з поганою славою досить багато — 18 років відбуває ув'язнення в США Роман Вега (Степаненко), там же на 40 років посадили Єгора Шевельова, 30 років в Туреччині дали Максиму Ястремському. Ще два українця, Вадим Єрмолович та Сергій Вовненко, чекають в США вироку. Але IT— це сфера, де навіть така погана слава скоріше на руку. У всьому світі цінують українських IT-фахівців. Питання в тому, чому успіху вони в основному домагаються за кордоном, а не на батьківщині.

Ложка дьогтю

Те, що наші програмісти користуються попитом, підтверджують експерти. Максим Корецький, керуючий партнер, виконавчий директор Blackshield Financial Advisers Group Ltd, каже: «Українські айтішники — це вже світовий бренд. Вони дуже досвідчені розробники, хороші фахівці-технарі, мають якісну базову освіту, яку давали у нас в цій галузі ще з радянських часів, його цінують скрізь.

Наші хлопці дійсно затребувані, але тільки як «будівельники», які можуть робити якусь окрему частину продукту, — тут вони на висоті. А зробити власний продукт від початку і до кінця, створити компанію, вивести її на біржу, залучити інвесторів, як це роблять американці, — поки не можуть. Виходить, що IT-підприємців у нас практично немає, хоч це й не виключає того, що у нас багато IT-девелоперів. Їх-то і використовують аутсорсинг як в Україні, так і за кордоном».

Для просування IT-сфери, щоб у неї було майбутнє країни, треба, на думку Корецького, розвивати саме підприємництво і повністю видавати на-гора власний продукт — від початку і до кінця, виводити його на зовнішні ринки. Інакше ця галузь буде схожа на багато інших «розділи» промисловості і сільського господарства, які експортують за кордон неперероблені сировину.

Адже більшість тих IT-фірм, які функціонують в Україні, тільки виконують чиїсь замовлення. В тому числі і для дуже солідних іноземних замовників. Наприклад, для Дойче Банку. І навіть заробляють валюту. Правда, уточнює Корецький, отримати її непросто. «Щоб в Україну зайшла валютна виручка, договір, за нашими законами, потрібно узгодити з Нацбанком, як правило, в нього потрібно вносити корективи, — пояснює він. — А у зарубіжних замовників є свій єдиний договір, який вони не хочуть вносити якісь поправки. І виходить ситуація, при якій українська компанія виконувати замовлення для великих іноземних замовників за валюту не може.

Щоб владнати цю ситуацію, українці створюють де-небудь на Кіпрі, Люксембурзі, Великобританії або США нерезидентную компанію, яка зможе приймати гроші у валюті від зарубіжних замовників. А потім вже переводять отримані кошти в Україну за яким-небудь договором, який підходить нашому Нацбанку.

У свою чергу, айтішники, фактично працюють в компанії-нерезидента, оформляються як суб'єкти підприємницької діяльності і сплачують їм за надання послуг. Так що кількість підприємців в IT-секторі — зашкалює. Хоча насправді їх майже немає.

«Думаю, з часом ситуація зміниться, — сподівається Корецький. — У всьому світі IT-сфера тільки розвивається, проходить різні етапи становлення. І напевно ті програмісти, які сьогодні виїжджають працювати на Захід, згодом повернуться звідти з новими ідеями, почнуть створювати тут власні продукти. І в Україні ситуація повинна змінитися. Треба зменшити бюрократичні зволікання, і щоб держава хоч якось сприяло бізнесу. Повинні з'явитися бізнес-ангели і технологічні фонди».

Світло і тінь

Те, що багато IT-фірми, що працюють в Україні, ведуть чорно-білу бухгалтерію — вимушений крок, вважає Макс Зав'ялов, керівник компанії Hilgrup. «Наші програмісти затребувані в світі, — зазначає він. — І щоб їх утримати, треба створювати хороші умови праці, підтримувати європейський рівень інфраструктури в інноваціях і, звичайно ж, хороші зарплати. А значить — і величезні податки.

Для інтелектуальної праці вони повинні бути менше. Інакше, як і зараз, багато організації будуть вести подвійну бухгалтерію. Хоча, до речі, в нашій компанії, яка займається розробками, пов'язаними з електронікою, механікою, робототехнікою, програмістів трохи, у нас є можливість розраховуватися ними по білому».

Для розвитку будь-якого бізнесу, у тому числі і в IT-секторі, не обійтися без кредитів під розумні відсотки.

«В Європі можна взяти кредит під 3%, а у нас десь як мінімум під 12%, — розповідає Зав'ялов. — Різниця в чотири рази. До того ж у нас дуже багато банки впали. Це показники, які свідчать про те, що в даний момент у нас для бізнесу і для іноземних інвестицій час дуже невідповідний, нестабільний».

Все це повинно змінитися. І напевно зміниться. Але важливо, щоб не змінився наш найдорожчий потенціал — талановиті розробники.

Один з тих, хто згодом буде створювати в нашій країні українські IT-продукти, — киянин Дмитро Хаджирадев. Він 16 років тому отримав диплом в Одеській академії холоду (факультет інформаційних технологій) і майже чотири роки працював за кордоном. Спочатку в Бельгії і Швейцарії, потім у США. Тепер він технічний менеджерNetcracker в Орландо, штат Флорида.

«Якщо в якихось інших сферах українців за кордоном утискають в зарплаті, то по відношенню до айтішникам подібної дискримінації немає, — каже Хаджирадев. — Поки молоді, можна попрацювати за кордоном і заодно подивитися світ. Але потім все одно повернемося на батьківщину».

• Україна займає перше місце в Європі у сфері ІТ за кількістю спеціалістів, які становлять 90 тис. чоловік. У планах до 2020 року збільшити цю армію до 200 тис.

• У нашій країні ведуть діяльність понад 1 тис. ІТ-компаній, в тому числі іноземних.

• В Україні знаходиться понад 100 науково-дослідних центрів глобальних іноземнихкомпаній з різних галузей, включаючи телекомунікації, програмне забезпечення, індустрію ігор і електронну комерцію.