Міжнародний валютний фонд погодився визнати необов'язковою ухвалення земельної реформи для отримання наступного траншу у вересні. Відповідна домовленість була досягнута в ході переговорів президента України Петра Порошенка з главою МВФ Крістін Лагард.
Крім того, для продовження фінансування МВФ погодився замінити антикорупційні суди спеціальними судовими палатами і продовжити терміни початку великої приватизації. На продовження термінів прийняття пенсійної реформи МВФ не пішов, передають Українські Новини.
Міжнародний валютний фонд, виділивши Україні в квітні поточного року четвертий транш кредиту в $1 млрд затвердив досить широкий перелік умов для продовження фінансування. Більша його частина складалася з "структурних маяків", які не були виконані до квітня. Наступний транш Україна планувала отримати в червні-липні, але все-таки не встигла забезпечити виконання зобов'язань. Пенсійна та земельна реформи не були прийняті, приватизація не розпочато, питання про створення антикорупційних судів не вирішене.
Абсолютно логічно, що українська сторона звернула до МВФ з проханням переглянути умови Меморандуму про співпрацю з тим, щоб п'ятий транш кредиту, який може скласти $1,9 млрд, був отриманий у вересні.
Переговори почалися в травні, а останні раунди пройшли наприкінці червня-початку липня.
Як стало відомо, українській стороні вдалося домовитися про деякі зміни строків виконання зобов'язань.
Зокрема, МВФ погодився з пропозицією Києва скасувати ухвалення земельної реформи як обов'язкова умова для отримання чергового траншу, незважаючи на те, що на це не сильно сподівалися ні міністр фінансів Олександр Данилюк, ні прем'єр-міністр Володимир Гройсман.
"МВФ навряд чи зніме земельну реформу як prior action (першочергове дію)", - сказав Данилюк 5 липня.
Через день Гройсман зробив аналогічну заяву.
"Я не сподіваюся, що МВФ виключить це (земельну реформу)", - сказав прем'єр.
Однак за інформацією джерел агентства в Адміністрації президента, МВФ все-таки остаточно погодився не розглядати ухвалення земельної реформи обов'язковою умовою для продовження фінансування. Причому, домовленості про це вдалося досягнути особисто президенту Петра Порошенка з главою МВФ Крістін Лагард. Земельна реформа, що передбачає дозвіл на продаж землі сільськогосподарського призначення викликала серйозні розбіжності в суспільстві і в парламенті з-за чого її прийняття найближчим часом виглядає практично нереальним.
Переговори з МВФ з інших питань проходили в більш широкому форматі. Зокрема, фонд не погодився пом'якшити умови щодо пенсійної реформи. Українська сторона ще навесні сподівалася на те, що кредитор задовольниться прийняттям законопроекту в першому читанні. Однак позиція МВФ у цьому питанні виявилася принциповою.
"Без прийняття закону про пенсійну реформу в цілому наступний транш МВФ не дасть", - заявив у коментарі Українським Новинам міністр соціальної політики Андрій Рева.
Зміни до пенсійного законодавства були схвалені Верховною Радою в останній день роботи перед літніми канікулами - 13 липня. Вже на початку наступної сесії, яка відкриється 5 вересня, парламент повинен буде прийняти пенсійну реформу в цілому. Як зміниться зміст документа поки невідомо. Однак Петро Порошенко сподівається, що депутати знайдуть взаєморозуміння з цього питання.
"Очікую, що вже у вересні вона (пенсійна реформа) буде прийнято з урахуванням всіх побажань Верховною Радою остаточно", - заявив він 14 липня.
Ще одна обов'язкова умова для продовження фінансування МВФ - створення антикорупційних судів. Згідно останньої редакції Меморандуму щодо співробітництва з фондом, законодавча база для створення таких судів мала бути прийнята до кінця квітня. За рік судді повинні були бути відібрані і з березня 2018 року суди повинні були почати роботу. Це умова в результаті останніх домовленостей істотно змінилося. За інформацією Українських Новин, МВФ погодився замінити умову щодо створення антикорупційних судів спеціальними палатами при діючих судах. Такий варіант підтримує і Європейський Союз.
"Ми погоджуємося на створення спеціальної антикорупційної палати у рамках суду. Ми навіть не наполягаємо на створенні антикорупційного суду, а саме палати. яка буде присвячена боротьбі з корупцією", - заявив 13 липня в Києві президент Європейської комісії Жан Клод Юнкер. Ця заява викликало досить різку реакцію з боку Національного антикорупційного бюро (НАБУ).
"Ймовірно, заява президента Єврокомісії Жан-Клода Юнкера, що Євросоюз вважає достатнім створення спеціальної антикорупційної палати, є наслідком цілеспрямованої дезінформації щодо європейських партнерів України", - заявили в НАБУ. Насправді складно повірити, що президент ЄК міг зробити заяву без подання реальної картини того, що відбувається.
У свою чергу, в НАБУ вважають, що створення антикорупційних палат не тільки не вирішить проблему відсутності вироків у топ-корупціонерів, але й поглибить її. Бюро наполягає на створенні Вищого антикорупційного суду та зазначає, що цей процес може зайняти всього 1 рік. У неофіційних розмовах прихильники створення антикорупційних судів заявляють, що представники влади проти цього, оскільки бояться розслідувань справ зі своєю участю. Противники таких судів заявляють, що, по-перше, складно знайти таку кількість чесних суддів, а їх за неофіційними даними може знадобитися не одна сотня, по-друге, спецсуди можуть дійсно стати знаряддям репресій.
"Ви що, хочете, щоб у нас після створення таких судів почався 1937 рік?" - заявив у розмові з журналістом агентства один з високопоставлених чиновників. Також противники антикорупційних судів кажуть, що їх прихильники бояться втратити великі гранти, які повинні будуть виділятися на організацію роботи судів.
У НАБУ Українським Новинам заявили, що заява Юнкера було для них несподіваною. Керівництво агентства, зазначила у коментарі Українським Новинам керівник управління зовнішніх зв'язків НАБУ Дар'я Манжура, має прямі контакти з МВФ і має намір з'ясувати реальну ситуацію з питання створення антикорупційних судів.
Певне коригування, за даними Українських Новин відбудеться і за термінами приватизації. Якщо за останній версії меморандуму вона повинна була початися з червня продажем Одеського припортового заводу, то згідно з останніми домовленостями, приватизація ОПЗ, а згодом "Укрспирту", "Центренерго" і "Турбоатому" має розпочатися з вересня.
Решта новин