Гроші та бізнес

Найбільш суперечливою новацією минає політичного сезону експерти називають легалізацію роботи приватних виконавців.

Два пов'язаних між собою законопроекти: №2506а (Про органи та осіб, що здійснюють примусове виконання судових рішень та рішень інших органів) та №2507а (Про виконавче провадження) у своєму первісному варіанті були розроблені ще в серпні минулого року, пише Світлана Голландс в №27 журналу Корреспондент від 15 липня 2016 року. І потім відразу — з початком сезону, у вересні — запропоновані Президентом парламенту як невідкладні.

Депутати, однак, зустріли новацію неоднозначно. Законопроекти ще довго допрацьовувалися Радою по судовій реформі та Мін'юстом, читалися й правилися в комітетах Ради, кілька разів включалися до порядку денного. І, нарешті, навесні цього року були прийняті у другому читанні, а під зав'язку нинішньої сесії — схвалені в цілому і негайно підписані Президентом.

Буква законів

5 липня тексти законів з'явилися в Голосі України і розпочався зворотний відлік часу до початку їх дії — вступ в силу передбачено через три місяці після опублікування.

Суть новації у тому, що в Україні запроваджується так звана змішана система виконання судових рішень. Тобто поряд з державними виконавцями почнуть працювати і їх колеги з приватних структур.

Готувати та екзаменувати перших приватних виконавців повинен буде Мін'юст. Точніше — спеціально створена тимчасова кваліфікаційна комісія, яку очолить міністр юстиції. Після тримісячного "всеобучу" новоспеченим приватним виконавцям видадуть скоринки та їх імена з'являться в Єдиному реєстрі, відповідати за який знову ж таки буде Мін'юст.

Згодом міністерство організує проведення установчих з'їздів приватних виконавців у регіонах, а потім — загальноукраїнський з'їзд, на якому оголосять про створення професійної Асоціації і так званого Ради приватних виконавців України. Таким чином, інститут приватних виконавців збирається формально оформити як саморегулюючу і самоврядну професійну організацію.

Освоїти нову професію, як свідчить закон, може будь-який громадянин України віком від 25 років з вищою юридичною освітою і трирічним стажем роботи у галузі права. Два застереження: протягом останніх трьох років він не повинен бути звільнений із правоохоронної системи і викритий у корупції.

Приватних виконавців наділили тими ж правами і повноваженнями, що є у їх державних колег. Правда, "приватники" можуть виконувати не всі судові рішення.

Наприклад, рішення, за якими боржником є держава, державні органи, органи місцевого самоврядування, а також державні і комунальні підприємства, — не в їх компетенції. Не мають вони права і на виселення фізичних осіб. Їх "коник" — рішення щодо юридичних осіб — підприємств і фірм різних форм власності.

При цьому "приватники" захищаються законом так само міцно, як і представники правоохоронних органів. Скажімо, за який чиниться їм опір загрожує штраф до 200 неоподатковуваних мінімумів, арешт до півроку або навіть позбавлення волі до двох років. Не менш суворе покарання передбачено і за спроби пошкодити майно приватного виконавця — хіба що за це не кидають за ґрати.

А порушив закон приватного виконавця може позбавити права займатися цією діяльністю його професійна організація — Рада приватних виконавців.

Передбачається обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності "приватників" на досить пристойні суми. Мінімум — 1.000 мінімальних зарплат (сьогодні це майже півтора мільйона гривень). У будь-якому випадку, страхова сума повинна бути не меншою, ніж 10% від загальної суми стягнень, з якими працює виконавець протягом року. Іншими словами, будь-яке неправомірне або протизаконна дія "приватника" або завдані ним шкоду можуть бути компенсовані страховою компанією.

Підказка з акцентом

Подейкують, що Мін'юст у минулому році "дозрів" до впровадження змішаної системи виконання судових рішень та створення інституту приватних виконавців спонтанно і несподівано для всіх.

Спочатку планувалося реформувати існуючу в Україні виконавчу службу, яка налічує, до речі, до 15 тис. фахівців. До несподіваного повороту наших чиновників підстьобнув Світовий банк, прозоро дав зрозуміти, що в Україні вкрай слабо захищені права та інтереси кредиторів. Відповідно, розраховувати на значні інвестиційні вливання ззовні не доводиться.

Головний аргумент прихильників ідеї впровадження "приватників" в систему виконання судових рішень — незадовільна робота виконавчої служби і процвітаюча в зв'язку з цим там корупція.За словами міністра юстиції Павла Петренко, в Україні виконується лише 20% усіх судових рішень. З 500 млрд гривень, що підлягають виконанню, на даний момент вдалося "витрусити" з боржників лише мізер — всього 3%, розповіли нам на правах анонімності самі держвиконавці.

Щоб добитися справедливості, кредитори готові платити виконавцям відсотки від відсуджених і повернутих коштів. За словами опитаних Кореспондентом адвокатів, "такса" стартує від 10% суми.

Передбачається, що приватні виконавці, будучи кровно зацікавлені в успішному завершенні взятого в роботу справи, почнуть працювати з більшим завзяттям, ніж їх "державні" колеги. І тим самим у нинішніх і потенційних кредиторів з'являться реальні і активні захисники їх прав у боротьбі зі злісними боржниками.

“Сьогодні нерідко кредитори, зацікавлені в поверненні боргів і мають відповідне судове рішення, платять судовим виконавцям — так чи інакше. Впровадження ж інституту приватних виконавців впорядкує процес, зробить його цивілізованим. Це європейська практика", — говорить адвокат, керуючий партнер юридичної компанії Синдикат Андрій Верба.

"Вважаю, що це позитивний крок. Робота приватних виконавців буде під пильним контролем — як кваліфікаційної і дисциплінарної палат, так і суспільства. На них завжди можна поскаржитися, подати в суд, нарешті. Крім того, їх відповідальність страхується. А рейдерства і беззаконня, розгулу яких з приходом приватних виконавців бояться багато, насправді вистачає і сьогодні. І борги "вибиваються" самими різними способами", — додає експерт.

Підтримує ідею і нардеп Артур Палатний (БПП), який голосував, як і більшість з його фракції, за закони Президента. Правда, аргумент на користь приватних виконавців у депутата несподіваний: він вважає, що цей інститут варто впровадити хоча б тому, що він дозволить... працевлаштуватися колишнім працівникам правоохоронних органів, несправедливо опинилися сьогодні не у справ унаслідок люстрації.

“Були звільнені багато правоохоронці, які працювали в системі за часів Януковича, однак не були замішані в злочинах режиму, які (більше того!) стояли з нами пліч-о-пліч на Майдані і які сьогодні гаряче підтримують реформи, — говорить Палатний. — Цим людям треба дати шанс повернутися в систему, вони цього заслуговують. І інститут приватних виконавців такий шанс якраз надає. Це буде справедливо. Такі люди ще зможуть принести користь суспільству..."

Привіт від колекторів

Втім, противників нововведення значно більше, ніж прихильників,— як у середовищі юристів, так і серед правозахисників. В один голос лос твердять: це привіт з 90-х" всьому суспільству.

В перші ряди "приватників" хлинуть нинішні банківські колектори і працівники банківських департаментів по стягненню заборгованості, всіляких сумнівних приватних охоронно-захисних структур. Коротше, всі, хто генетично не сприймає букву закону і звик працювати виключно методом шантажу і залякування.

“Це будуть практично ті ж колектори, тільки з скоринкою, — каже правозахисник Михайло Стрельников. — Так звані Містер Біта. Біти і будуть їх головним аргументом, з яким, ясна річ, не посперечаєшся".

На думку експерта, запровадження інституту приватних колекторів поставило під загрозу не тільки злісних "багатомільйонних" боржників, але й всіх, хто має будь-яке майно — від квартири до підприємства.

“В першу чергу під ударом виявляються всі, хто не можуть забезпечити собі належний захист в суді, не мають на це коштів, — продовжує Стрельников. — Тобто середньостатистичні громадяни України. З нинішньої тарифної політикою держави та умовами, в яких живуть люди, незабаром боржниками можуть стати всі поголовно".

"З появою приватних виконавців завершився повний цикл свавілля під егідою держави, мета якого — відбирання житла у громадян. Дивіться, суди у нас — не зовсім суди. Спільнота приватних нотаріусів кишить "чорними нотаріусами", які не гребують переписати будь-яке майно на кого завгодно. Ну і тепер ось ще приватні виконавці. І нотаріуси, і виконавці до речі, підпорядковані Мін'юсту, який волею-неволею створив під своїм початком справжню бандитську службу", — зазначає він.

Той факт, що на сьогоднішній день за законом "приватники" не мають права займатися виконанням рішень по виселенню громадян, на думку експертів, нічого не значить.

“Ніколи не пізно внести зміни до вже прийнятого закону і розширити повноваження приватних виконавців, — каже адвокат, старший партнер АК Кравець та партнери " Ростислав Кравець. — Знову ж таки, хто знає, з якими рішеннями і яких судів вони будуть вриватися в квартири і офіси. Та й чи були ці суди взагалі".

Бізнес виявиться вельми вразливий перед "приватниками", вважає Кравець: "Спалахне розгул рейдерства, відбирання всього, що тільки можна забрати — по підробленим документам і рішенням і навіть без оних. Приватні виконавці стануть черговою корупційною системою, кишенькової силовою структурою, яка використовує будь-які методи і зловживання. Для суспільства це буде шоком, який обернеться соціальною катастрофою".

А Стрельников додає: “Люди змушені будуть реагувати, захищати своє майно. Ми отримаємо громадянську війну по всій країні. Це реальна загроза. Впроваджуючи приватних виконавців, влада пішла на самогубний крок".

Ножа в руках дитини

“Змішана система виконання судових рішень не для нас, — говорить Кравець. — Нам би краще навести порядок у вже існуючій державній виконавчій службі — замість того щоб її розвалювати. Підняти, наприклад, зарплати працівникам, зробити їх адекватними. Неможливо чесно і холоднокровно виконувати рішення суду на мільйони гривень, якщо у тебе самого ставка — 1200 грн. Ось з чого треба починати".

На думку директора Українського інституту аналізу та менеджменту політики Руслана Бортника, європейська практика співіснування державного і приватного судового виконання застосовується у державах з розвинутою правоохоронною системою, здатною забезпечити контроль за роботою "приватників".

В Україні ж, де громадянське суспільство й нова, здорова, правоохоронна система разом з ним тільки формуються, такого контролю немає. “Це легалізація свавілля. Нас чекає вал злочинів і грандіозних скандалів, — попереджає експерт. — Не можна давати ножа в руки дитині".

Голова Комітету економістів України Андрій Новак переконаний: до тих пір, поки не буде вирішена проблема реструктуризації боргових зобов'язань українців перед банками, інститут приватних виконавців вводити категорично не можна.

“У країні криза неплатежів, кожен другий кредит-проблемний. Часто не тому, що його не хочуть платити, а тому, що просто нічим платити. Нові виконавці ці борги не повернуть, але соціальний вибух точно спровокують. Держава зобов'язана не "вибивав" узаконювати, а вирішити проблему з "поганими" кредитами".

Скажімо, в частині з них Нацбанк і Кабмін могли б запропонувати реструктуризацію, а якусь частину — списати, пропонує експерт. Крім того, слід забезпечити стабільність нацвалюти, щоб люди розуміли, як і за рахунок чого будуть обслуговувати борги. “Вихід із ситуації — лише у тристоронній співпраці банків, громадян та держави. А вже потім можна говорити про реформи у виконавчій службі", — резюмує Новак.

Нардеп Ігор Луценко, утримався в свій час від голосувань за законами про "приватників", запропонував: перш ніж впроваджувати нововведення тотально по країні, не зайве було б організувати пілотні проекти в одному-двох регіонах. Може, всім відразу стане ясно, що ця, без сумніву, цікава, але в той же час вельми ризикована ідея, — і не на часі і не до двору, міркує експерт.

Залишається розвести руками: як і навіщо такі суперечливі ідеї приймаються парламентом? Цілком переконливою більшістю, до речі...