Коли кажуть про Державний бюджет України, зазвичай на перший план виходять цифри доходів від збору податків і витрат по тим чи іншим статтям. Про державний борг України якщо і заходить мова, то називається в кращому випадку річна сума виплат – як одна із статей бюджетних витрат.
21 листопада в Києві відбулася конференція "Управління державним боргом в Україні: виклики, загрози та шляхи їх подолання", на якій, мабуть, вперше за останні роки – була дана експертна оцінка загальної ситуації із зовнішнім боргом України. Сайт "Сегодня" вирішив дізнатися, як йдуть справи в цій сфері.
Кому і скільки ми повинні
За даними Міністерства фінансів України, станом на жовтень 2017 року загальна сума державного і гарантованого державою боргу України становить 77 млрд доларів, або більше 2 трильйонів гривень. При тому, що розмір річного бюджету України у поточному році, за прогнозами, складе 770 млрд грн. Тобто сума боргів перевищує річний бюджет України вже втричі.
В перерахунку на одного громадянина України виходить, що кожен із громадян, включаючи немовлят і пенсіонерів, повинен міжнародним фінансовим організаціям за 47 тис. грн, або понад 1 800 доларів.
Найбільшим кредитором України є Міжнародний валютний фонд (МВФ). Його частка становить близько 20% в структурі державного боргу України.
Платежі з погашення державного боргу і виплати відсотків в 2018 році "з'їдять" майже 306 млрд гривень, тобто третину всього державного бюджету. У тому числі понад 193 млрд – за внутрішнім боргом і 112 млрд – по зовнішньому.
Борги України у порівнянні з боргами США і Японії – мізер
Втім, до світових рекордів Україні ще далеко. Як це не дивно прозвучить, в ТОП-5 світових боржників входять такі успішні країни, як США (держборг 20 трильйонів доларів – це третина сукупного світового боргу!), Японія (11,8 трлн доларів), Китай (4,9 трлн доларів), Італія (2,4 трлн доларів) і Франція (2,4 трлн доларів). Порівняно з такими сумами український борг в 77 млрд доларів – просто смішний. І, тим не менш, Україна на сьогоднішній день входить в трійку найбільш ризикових країн щодо можливого дефолту – разом з Венесуелою та Грецією. Чому?
"Дуже важливий показник – співвідношення розміру боргу та ВВП. І за цим показником Україна давно перевищила критичну позначку. Наші 77 млрд доларів боргу – це близько 84% ВВП. А відповідно до методології МВФ та Бюджетного кодексу України, критична межа знаходиться на рівні 60%", – розповідає Віталій Ломакович – член Ради НБУ в 2014-2015 роках і засновник Експертно-аналітичного центру "Оптіма".
Також, за словами Ломаковича, вимірюють і такий показник, як відношення державного та гарантованого боргу до доходів бюджету. За методологією МВФ, цей показник не повинен перевищувати 200%. В Україні він перевищує 300%.
"Якщо розглядати ТОП-5 боржників за показником відношення держборгу до ВВП, то на першому місці знаходиться Японія, в якої теж колосальна цифра – 239%. Але в Японії тільки 10% боргу номіновано в іноземній валюті. А в України – 70%. І це теж серйозний критерій ризику. Україна займає перше місце в світі по відношенню боргу в іноземній валюті до ВВП – 126%. Тому багато аналітичні сайти розміщують Україну на перших рядках за ризикованість", – розповідає доктор економічних наук, директор Експертно-аналітичного центру "Оптима" Тетяна Унковська.
За словами експерта, дуже важливим показником є котирування CDS, "кредитно-дефолтні свопи".
"Це такий вид страхування від дефолту. Але власники CDS основний прибуток отримують саме тоді, коли країна оголошує дефолт. З котирувань CDS судять про ризик дефолту в країні. А в CDS України зараз вкладаються колосальні кошти. І попит на них виріс", – говорить Унковська.
Щоб уникнути критичної ситуації, на переконання експертів, Україні терміново потрібно змінювати підходи до аналізу боргу, і до управління боргом. Так, зокрема, планується підготувати звернення до уряду України з пропозиціями щодо створення Стратегії управління державним боргом України.
чи Можливо "економічне диво" в Україні?
Говорячи про можливі шляхи виходу із ситуації, доктор економічних наук, колишній радник президента РФ, а нині головний науковий співробітник Інституту Кантону Андрій Ілларіонов рекомендував Україні перейти до політики скорочення витрат бюджету та... знижувати податки. Свою рекомендацію він підтвердив дослідженням Інституту Кантону, згідно з яким всі успішні приклади "економічного дива" починалися саме з цих кроків.
"Якщо ми хочемо домогтися того, що в економічній журналістиці називається "економічним дивом", тобто подвоєння ВВП на душу населення за 10 років, потрібно скорочувати державні витрати у процентному відношенні до ВВП", – говорить Андрій Ілларіонов.
В якості прикладу він навів "економічне диво" Китаю:
"Китай ще недавно мав статус слаборозвиненою країни. Зараз вже так не скажеш. Тому що китайці зробили те, що я називаю "великим маневром". У 1979 році соціалістичний, можна сказати комуністичний Китай мав державні витрати на рівні 36% ВВП. До 1995 року вони скоротили ці витрати до 13% ВВП. 15 років постійного скорочення витрат, і результат – фантастичний економічний бум у Китаї. І яку б групу країн ми не взяли – високорозвинені, середньорозвинені, слаборозвинені – картина одна і та ж".
Паралельно, на думку Ілларіонова, необхідно знижувати податкове навантаження.
"Для того, щоб забезпечити високі темпи економічного зростання, потрібно скоротити податки. Вони є зараз заборонними для економічного зростання", – говорить він.
Ще один з "рецептів" скорочення зайвих запозичень, на думку експертів, – використання "боргових" грошей виключно на ефективні цілі.
"Бізнесмен, коли бере в борг, вкладає ці кошти, інвестує з метою отримати потім прибуток. Україна ж що зробила? Купила кілька банків. За всю історію ми врятували Укрексімбанк, Ощадбанк, Укргазбанк, ПриватБанк. Це прихована націоналізація економіки та неефективна мета нарощування держборгу", – говорить Ерік Найман, керуючий партнер Capital Times, відомий автор книг з інвестицій та фінансових ринків.
Решта новин