У середині серпня голова Національного банку Кирило Шевченко попередив, що протягом трьох років купівельна спроможність гривні впаде майже вдвічі. Причому йдеться про оптимістичний варіант розвитку подій, у гіршому випадку Україна, на думку глави НБУ, звалиться в кризу та "інфляційно-девальваційну спіраль", тобто гіперінфляцію.
Валюта
Найулюбленішим серед українців варіантом інвестування коштів є купівля готівкової валюти, насамперед долара та євро. І справді, на фоні нещодавньої різкої девальвації Нацбанком гривні на 25% заощадження тих, хто перед війною придбав готівковий долар, зросли більш ніж на 40%.
Однак заощадження у готівкову валюту були б порятунком, якби не той факт, що про цей спосіб добре знають й у самому Національному банку. НБУ робить все неможливе, аби його якимось чином заблокувати: від заборони виставляти табло з курсами валют до прямого втручання у курсоутворення в обмінниках. У межах "війни проти долара" ніщо не забороняє НБУ навіть просто заборонити його ходіння на території України.
"Ризики іноземної валюти полягають в тому, що банки можуть будь-якої миті відмовитися приймати іноземну валюту. Виходить, що такі накопичення будуть марними на території нашої країни. Або їхня конвертація на чорному ринку буде надто невигідною відносно до вашої ціни купівлі іноземної валюти", – вважає аналітик компанії Esperio Олександр Болтян.
Золото
Інвестиції в золото також є ризиком, а не можливістю. Перш ніж купити золото в злитках або у прикрасах, варто уточнити, як його продати назад. "Якщо продавати у ломбарді – ціна буде нижчою у 2-3 рази. Якщо продавати банку, то який буде спред на ціну золота?" – звертає увагу Олександр Болтян.
Також варто ретельно ознайомитися з усіма довгостроковими прогнозами аналітиків щодо динаміки цін на метали на 2022-2023 роки. Їхні висновки, як мінімум, не обнадіюють – золото, як очікується, буде падати.
"Попри дефіцит металів, зміни монетарної політики США ведуть до того, що американський долар у світі зросте, а отже, золото з поточного рівня $1740 за тройську унцію ще просяде до рівня $1500. Виходить, що купівля золота в серпні-вересні 2022 року попри інфляцію є несвоєчасною. Такі інвестиції не принесуть швидкого прибутку", – вважає Олександр Болтян.
Криптовалюта
Сьогодні криптовалюта поступово перестає бути активом, перетворюючись просто на платіжний засіб, дуже актуальний за умов валютних обмежень Нацбанку. Лише цим вона й може бути цінною, але як інвестиція – ні.
"Криптовалюта як інвестиція не є правильним напрямком. Період буму на крипторинку минув. Ця арена стає просто платіжним методом, а не місцем для спекуляцій. Купити певну криптовалюту варто лише тим, хто працює на крипторинку постійно. Якщо ж ми говоримо про приватних інвесторів, хто хоче знайти вигідну ідею, то це апріорі неправильний підхід до інвестицій", – відраджує Олександр Болтян.
ОВДП та депозити
Такий традиційний інструмент як ОВДП сьогодні втратив свою актуальність через переддефолтний стан України. "ОВДП не можна вважати надійним інвестиційним активом через можливий дефолт нашої країни", – вказує Олександр Болтян.
Звісно, Україна за роки незалежності ще жодного разу не оголошувала дефолт з ОВДП, але все буває вперше. На це наштовхує досвід інших країн, які навіть не стикалися з викликами широкомасштабної війни. Держава може просто не виконати своїх зобов'язань. Не кращою є ситуація й в банках, які безпосередньо залежать від підтримки з боку держави.
"Короткострокові банківські депозити з урахуванням поточних обмежень на купівлю валюти у кращом у разі дозволять компенсувати знецінення грошей. Водночас ризики щодо таких інструментів зараз є набагато вищими, ніж, скажімо, рік тому", – застерігає директор департаменту ринкових досліджень рейтингового агентства IBI-Rating Віктор Шулик.
Предмети розкоші та виробництво
Не можуть бути гарантією заощадження коштів за нинішніх умов й предмети розкоші. Війна несе загрозу їхній безпеці не меншу, ніж інфляція та девальвація.
"Картини як інвестиційний активпід час війни є неактуальними. Потрібно розуміти, як і де їх зберігати. Доки в країні війна, подібні інвестиції наражаються на ризик руйнування. Бізнес лакшері-сегменту як варіант диверсифікації ризиків також не варто відкривати та розраховувати на розвиток у період воєнних дій", – вважає Олександр Болтян.
Така сама ситуація з виробництвом товарів. Те, що до війни могло бути гарантією від інфляційних втрат, не є застрахованим від ризиків самої війни – пограбування або знищення, крім хіба що присадибного господарства для себе. "Натуральне господарство як бізнес-активність можна розглядати приватним особам. Це буде можливістю харчуватися у непрості часи", – вважає експерт.
Нерухомість
Найбільш вигідним активом для заощадження сьогодні є нерухомість. Зрозуміло, йдеться не про вкладення у незавершене будівництво, а про придбання виключно готових об'єктів.
"Стара мудрість говорить, що нерухомість вигідно купувати під час війни, адже ціни падають, тож ті, в кого є готівкові накопичення, можуть здійснити вигідні угоди. Виходить, що попри девальвацію національної валюти, варто пам'ятати про ризики іноземної валюти і тримати в голові потенціал падіння цін на ринку нерухомості", – вважає Олександр Болтян.
При цьому об'єкти нерухомості не варто обирати поблизу зони бойових дій через загрозу їхнього руйнування, але не підходять також й об'єкти в західних регіонах країни, де ціни зараз злетіли саме через відносну безпеку, і після війни вони впадуть.
Доступність до грошей
Попри те, що інвестування як спосіб примноження своїх заощаджень є актуальним завжди, експерти все ж таки закликають бути реалістами та відштовхуватися від того, що на території України триває широкомасштабна війна, тож сьогодні головне – не так заробіток, як взагалі можливість розпоряджатися своїми кровними.
"Я б змістив акценти не на втрату вартості грошей, але на збереження їхньої доступності (хоча б у будь-якомурозмірі), адже питання ліквідності/доступності інструментів заощаджень стоїть більш гостро, ніж фактор девальвації та/або інфляції. Також багато що залежить від наявної суми та потреби в грошах хоча б протягом найближчого року", – вважає Віктор Шулик.
Він радить тим, в кого є багато коштів, розділити "інвестиційний кошик" на 3 частини:
- високоліквідні інструменти (готівка в національній та іноземній валюті, кошти на карткових рахунках) дозволять оперативно "витягнути" потрібну суму, хоча від інфляції й не вбережуть.
- інструменти з фіксованою прибутковістю (короткострокові банківські депозити, казначейські зобов'язання) дозволять частково компенсувати знецінення грошей, але й ризики набагато вищі.
- інші (інструменти) – або для тих, хто не боїться ризику та готовий чекати, або для тих, хто має багато грошей. Такі інструменти можуть як повністю компенсувати інфляційний фактор, так само й призвести до значних втрат за рахунок знецінення активів під час війни або зміни ситуації у світовій економіці.
"Як приклад, землі сільськогосподарського призначення впали в ціні, але будуть затребувані в майбутньому через посилення світової продовольчої кризи, нерухомість з прибудинковою територією (не в Західній Україні). Окремий рядок – дорогоцінні метали та продовольство з фізичним постачанням. Але там потрібні або спеціальні умови зберігання, що пов'язано з додатковими витратами, або можливість "змусити це працювати", – вказує Віктор Шулик.
З огляду на доступність коштів, кажуть експерти, сьогодні залишається привабливою й сама гривня попри заяви з боку Кирила Шевченка про її скорий обвал. Національна валюта завжди буде в обігу в Україні.
"Виходить, що зараз непоганим варіантом буде заощадження грошей у гривнях попри очікування на її падіння, або купівля дешевої нерухомості лише за умови, якщо в місті немає воєнних дій. Для розподілу ризиків частково можна зберігати накопичення в іноземній валюті, але варто пам'ятати, що будь-якої миті іноземна валюта може стати неходовою і конвертувати назад у гривню буде неможливо", – резюмує Олександр Болтян.
Решта новин