Досить різке підвищення курсу долара минулого тижня змусило похвилюватися всіх. Невже так швидко почали збуватися прогнози уряду про ослаблення гривні, визначені в проекті держбюджету на 2018 рік?
Зазвичай сезонні стрибки курсу долара спостерігаються на початку осені і перед Новим роком, а в проміжку між цими піками долар, навпаки, дешевшає. Але в цьому році щось пішло не так. З 22 листопада курс долара почав зростати. 26,6... 26,7... 26,8...
У п'ятницю, 24 листопада, до закриття міжбанківського ринку котирування становили 26,87 грн/дол. (покупка) – 26,9 грн/дол. (продаж). У понеділок на міжбанку курс традиційно трохи впав (ранок почався з курсу покупки 26,85 грн/дол., а до кінця дня було вже 26,82 грн/дол.). Але на готівковому курсі це незначне зміцнення гривні ніяк не позначилося: у банках та обмінниках у понеділок долари приймали в середньому по 26,7 грн, а продавали – по 26,95 грн.
А ось курс євро на міжбанку був зовсім не "понедельничным". Тобто він не тільки не знизився ні на копійку, порівняно з вечора п'ятниці, але навіть навпаки: рвонув відразу на кілька пунктів. У п'ятницю міжбанківський ринок закрився при цінах євро 32,02/32,06 (купівля/продаж). У понеділок торги відкрилися котируваннями 32,04/32,07 грн за євро. Закінчився понеділок, щоправда, невеликим здешевленням євро – до 32,03/32,05 грн. Готівковий курс євро був вище п'ятничного на 14-20 копійок.
Несподіваний успіх гривні
Між тим, експерти-економісти не вважають ситуацію екстраординарною, нагадуючи, що розрахунки державного бюджету на поточний, 2017 рік проводилися з розрахунку 27,5 грн/дол. Так що нинішній курс долара навіть нижче прогнозних величин. І навряд чи досягне запланованої цифри до Нового року – це приємний сюрприз для всіх українців "під ялинку".
"У бюджеті закладено середньорічний курс 27,5 грн за долар. Багато корпорацій планували свою діяльність, виходячи з цього курсу, і бюджетні показники орієнтувалися на цей показник. Зараз курс набагато нижче. Так що, навіть якщо гривня впаде до 27,5, вона тим самим просто досягне розрахункових макропоказників бюджету. А ось після 27,5 вже буде привід говорити про те, що Нацбанк не втримав валюту. Але я думаю, що цей показник навіть не буде досягнутий в цьому році", – каже економічний експерт Всеволод Степанюк.
Серед причин, які дозволили гривні втриматися на гідному рівні, експерт називає в першу чергу міжнародні позики та вигідне розміщення цінних паперів.
"Валюта може міцнішати тільки в зростаючій економіці. А в умовах падіння економіки валюта завжди буде мати тенденцію до падіння. Але питання – чому вона в Україні падає не так швидко, як прогнозувалося? Основна причина, на мій погляд, – це нормальний, навіть десь позитивний платіжний баланс України в цьому році. Нам вдалося розмістити на 3 млрд цінних паперів на Заході під досить вигідні умови. Що, природно, і психологічно, і по балансу сприяє стабілізації валюти. Зрозуміло, що ця стабілізація носить штучний характер і підкріплюється тільки кредитами, але не економікою. Тим не менш, я не бачу будь-яких ризиків для того, щоб курс до кінця року був вище 27 грн", – говорить експерт.
Керівник економічних програм Інституту суспільно-економічних досліджень Ярослав Жаліло дає подібний прогноз, називаючи, втім, дещо інші причини.
"Зараз ми стикаємося вже з початком періоду передноворічних коливань гривні. Не думаю, що до кінця року будуть якісь серйозні просідання української валюти. Передумов для цього немає. Але укріплення я теж не чекаю. Гривня буде дрейфувати десь в межах 27 грн/дол. Можливо, трохи переступить за цю позначку. Багато залежить від того, якою буде монетарна політика, як Мінфін буде вести себе з бюджетними видатками в кінці року", – говорить Жаліло.
Іншого гривня продовжує падати
Серед причин нинішнього стану валюти Жаліло називає адаптацію курсу до інфляції, погіршення торгового балансу (експорт-імпорт) і психологічний фактор.
"Ми ще на початку року прогнозували, що девальваційний тренд може початися з осені. Тому що сформувався ряд передумов для цього. По-перше, це пов'язано із загальною зміною цін. В Україні в цьому році активізувалися інфляційні процеси, і курс не може адаптуватися до інфляції, якщо не відбувається якихось структурних змін, а їх не сталося. Друга передумова – це вплив сальдо зовнішньої торгівлі. В Україні активізувався зростання імпорту як реакція на зростання споживчого попиту і активний інвестиційний попит. Відповідно, це погіршило торговельний баланс, і це погіршення не було належним чином проіндексовано, тому що не спостерігається прихід іноземних інвестицій", - зазначив експерт.
Третій фактор, за його словами, – психологічний.
"Третій момент носить психологічний характер. У людей були досить високі девальваційні очікування, які базуються на прискоренні інфляції. А потім ці очікування були підкріплені, коли уряд оприлюднив проект бюджету на 2018 рік, озвучивши там курс 30 грн за долар", – зазначив Жаліло. Нагадаємо, в Мінфіні, і в НБУ запевняють – цей курс не є прогнозом, тому слід сприймати його виключно як технічний показник, узятий для розрахунків заради створення "подушки безпеки".
Але є, за словами експерта, і зустрічні тренди: "Коли наступають періоди щоквартальною або щорічної сплати податків – а це місяць в кінці кварталу, місяць початку року – зазвичай зростає пропозиція на валютному ринку, і це зміцнює гривню. У ці періоди суб'єкти економіки, які відкладали повернення валюти в країну – тому що очікували девальвації або з якихось інших міркувань – вимушено конвертують валюту в гривню".
"Ми бачимо, що девальваційний тренд пішов з вересня. Потім, у другій половині жовтні – початку листопада, гривня почала зміцнюватися, що було пов'язане з ввезенням валюти в країну. Зараз ця хвиля пройшла, зате наступають передноворічні очікування. Тому девальваційний тренд знову відновився", – пояснює Ярослав Жаліло.
Решта новин