"Сьогодні" проаналізувала законопроект про госсмете і розібралася, за рахунок чого її планують наповнювати.
ГРОШІ В БЮДЖЕТ. У цілому уряд хоче отримати в 2018-му 877 млрд грн, що на 156 млрд більше, ніж торік. І майже на 300 млрд — ніж у позаминулому році. Найбільше відведено під податкові надходження (див. інфографіку). Наприклад, тільки за рахунок податку на доходи фізосіб планується поповнити бюджет на 90,7 млрд грн. Акцизи на вироблені в Україні товари (алкоголь, тютюн, пальне й автомобілі) можуть дати 79,5 млрд грн, а на імпортні — більше 46 млрд грн.
У свою чергу, Нацбанк перерахує в бюджет доходи від ігор на курсі цінних паперів 47,8 млрд грн, а за рахунок реєстрації авторських прав країна одержить всього 815 тис. грн. За розрахунками уряду, судові збори забезпечать 3,3 млрд грн, а єдиний збір на державному кордоні — 450 млн грн. Крім того, до бюджету закладено і надходження коштів від продажу надлишкового озброєння, військової та спеціальної техніки", а також військового майна ЗСУ. За рахунок цього планується залучити 30,5 млн грн. Нарешті, з допомогою міжнародної допомоги бюджет видужає майже на 2,4 млрд грн. З них найбільше грошей наша країна отримає від Євросоюзу та інших країн — більше 1,8 млрд грн. А ось за участь України в міжнародних операціях з підтримки миру і безпеки нам повинні заплатити в 2018 році 566 млн грн. Ці гроші перерахують ООН, НАТО та ОБСЄ.
ПОДАТКИ ТА ІНФЛЯЦІЯ. Економічний експерт "Українського інституту майбутнього" Анатолій Амелін зазначає, що, незважаючи на зростання дохідної частини, в держбюджеті залишається дефіцит (79,2 млрд грн).
"Стимулом для зростання економіки міг би стати перехід від податку на прибуток до податку на виведений капітал, додавши до економічного зростання 0,5—1%. Поки уряд не бачить у цьому пріоритету на 2018 рік", — говорить він.
Експерт нагадує, що в дохідній частині закладені гроші від приватизації, яка регулярно не виконується.
"Тому, доходи можуть бути менше заявлених і, відповідно, є ризик зростання дефіциту. Але інфляція може бути вище запланованого Мінфіном, з-за цього зростуть надходження до бюджету у гривневому еквіваленті і перекриють різницю. Загалом, при запланованих темпах розвитку економіки прописані показники цілком реалістичні", — додає Амелін.
Член Економічного дискусійного клубу Володимир Висоцький говорить, що при двозначному індексі інфляції показники дохідної частини легко будуть перевищені. Нагадаємо, що, за прогнозами Мінекономрозвитку, в наступному році інфляція може досягти 18%.
"Якщо говорити про реальність цифр, які прописані у статті податкових надходжень до бюджету, то вони будуть залежати від зростання економіки. Хоча і ця залежність далеко не пряма — на надходження впливає багато інших факторів, серед яких інфляція, курс валюти, частка ВВП, що розподіляється через бюджет. Але якщо податкові надходження будуть нижче запланованих, то навряд чи нардепи забудуть про такий випробуваний засіб, як збільшення акцизів", — резюмує Висоцький.
"У листопаді бюджет приймуть за основу"
Бюджет минулого року нардепи прийняли вранці 21 грудня, пішовши від практики голосування за держкошторис вночі під Новий рік або навіть з настанням січня. На думку політолога Руслана Бортника, в цьому році процес прийняття теж навряд чи затягнеться.
"Я не бачу зараз в парламенті ніяких конфліктів з приводу законопроекту про бюджет. Поки що уряду вдається уникати ключових конфліктів, які традиційно відбуваються між депутатами-списочниками і мажоритарниками, які лобіюють інтереси своїх округів", — розповідає експерт.
Однак, на його думку, на бюджетний процес може вплинути голосування за кадрові питання в уряді. Нагадаємо, сьогодні без керівників залишаються Мінагрополітики, Мининформполитики і Моз.
"До проблем може призвести і виконання бюджетних показників цього року. Але це навряд чи, враховуючи, що за вісім місяців у нас профіцит у 68,6 млрд грн, — додає Бортник. — Думаю, що десь у середині грудня ВР проголосує за останню редакцію бюджету, а за основу, тобто в першому читанні, його приймуть в листопаді".
Ілля Требор
Решта новин