Запаси нерозпроданих вітчизняних сирів на складах виробників зростають разом із цінами, а Україна впевнено перетворюється на нетто-імпортера цієї продукції.
"Апостроф" з'ясовував, що чекає вітчизняних сироварів і весь молочний ринок, якщо переробники і заготівельники не прийдуть до компромісу по сировині.
Ціни на вітчизняні сири традиційних масових сортів (типу "Російський", "Голландський") за останні півроку зросли на 40%. Але платити за роздрібними цінами 155-165 грн. за кілограм такого сиру українці виявилися не готові. "Щоб продукт не залежався і не зіпсувався, доведеться вдатися до акційних розпродажів", – розповідає "Апострофу" аналітик агентства "Інфагро" Максим Фастеев.
Однак у сироварів інша точка зору. Сповільнювати цінову динаміку вони не планують, незважаючи на зниження купівельної спроможності. За словами виконавчого директора ПАТ "Дубномолоко" Олега Волошина, в кінці березня на прилавки магазинів повинен потрапити товар за новими цінами – близько 180 грн./кг.
Одна з причин чергового стрибка – збільшення собівартості виробництва і рекордна ціна молока-сировини минулої зими. Інша – перерозподіл експортних ринків збуту. Адже раніше бізнес сироварів був зав'язаний в основному на Росію, до якої, за зрозумілих причин, доступ для українців сьогодні закритий. Тому за останні роки експорт продукту впав у 8,5 разів. З рекордних поставок 66,6 тис. тонн в 2012 р до мізерних 8,1 тис тонн у 2016 р.
Зараз поставки українського сиру в Росію, що йдуть за сірими схемами, оцінюються приблизно в 10% від колишнього обсягу (у цю цифру входить і сирний продукт, вироблений з використанням рослинних жирів).
Продукт посполитый
Новий рівень цін на молоко дозволить утриматися на плаву далеко не всім виробникам – частина сироварень буде змушена законсервувати потужності до кращих часів. Статистика Держстату вірогідність цього сценарію повністю підтверджує. Так, за підсумками минулого року виробництво сирів в Україні впало на 25%. А за січень цього року підприємства випустили на 4% менше сичужного сиру і на 7% – сирних продуктів, ніж у грудні 2016 р (6,7 тис. тонн і 4 тис. тонн відповідно).
Як стверджує економіст Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (FAO) Андрій Ярмак, підприємствам просто невигідно працювати на склад ще і через занадто високу вартість грошей в Україні. Це штовхає ринок промислової переробки молока до посиленої диверсифікації асортименту. «Цього року у пріоритеті будуть експортні позиції: вершкове масло та сухі молокопродукти, за рахунок яких підприємства намагатимуться перекривати свої збитки на внутрішньому ринку», – прогнозує директор "Інфагро" Василь Вінтоняк.
Зараз вітчизняних сирів в економ-сегменті вже доводиться конкурувати з польською продукцією. А переключитися на виробництво елітних сортів великим промисловим компаніям не вдасться. По-перше, тому що обсяг даного сегмента з 2014 року суттєво скоротився. По-друге, час вже втрачено, адже з імпортними преміум-сирами в останні роки непогано конкурують вітчизняні міні-сироварні. Завдяки невеликим обсягам і активному просуванню своєї продукції через інтернет та фермерські відділи в торгових мережах, приватні міні-сироварні зуміли завоювати прихильність платоспроможних гурманів.
За оцінками Максима Фастеева, в Україну зараз завозиться близько 300-400 тонн/місяць. І це – без урахування польської контрабанди, частка якої у західних областях дуже висока.
"Конкуренція на ринку сиру жорстока, але без можливості збуту своєї продукції в РФ виживуть не всі. Половина виробників давно вже дихає на ладан, а з нинішніми цінами на український сир польські виробники незабаром доб'ють вітчизняних слабаків", – попереджає співвласник Milk Service Євген Голуб.
Ситуація з внутрішніми цінами на руку європейським виробникам. Після обвалу поставок в 2014-2015 рр. (у зв'язку із знеціненням гривні втричі) в минулому році частка імпорту на вітчизняному ринку сирів зросла на 31% – до 7,06 тис тонн. А за січень-лютий 2017 році збільшився ще на 25%.
Заступник міністра аграрної політики євроінтеграції Ольга Трофимцева визнає, що Україна перетворюється на нетто-імпортера сирів. Додатковим плюсом для постачальників з ЄС є зменшення ставок імпортних мит для основних молочних товарів. В цьому році ввізні мита на сири знизилися до 6,7%, сироватку, цільномолочну продукцію і вершкове масло – до 7,5%.
Свої втрати сировари, у яких є сушильні потужності, частково компенсують переорієнтацією на експорт інших продуктів. Зокрема, за даними UFEB, поставки сухого молока за кордон у минулому році склали 36,6 тис. тонн, вершкового масла – 12,1 тис тонн, сироватки – 23,9 тис тонн. За січень-лютий експорт масла з України виріс в 2,9 рази – до 1,78 тис тонн.
Мінус тваринництво
"Світові ціни на молочну продукцію будуть рости, а виробництво молока-сировини в Україні продовжить падати, тому подорожчання готових продуктів неминуче", – відзначає голова ради директорів Союзу молочних підприємств Вадим Чагаровський. Але це лише одна з причин цінового колапсу.
Інша причина – неможливість переробних компаній і заготівельників домовитися між собою про взаємоприйнятної вартості молока. Так, Асоціація виробників молока (АВМ) отримала від переробників протокол про зниження закупівельних цін з 10 грн./кг до 8,2-8,5 грн./кг.
Але при сьогоднішній собівартості молока на рівні 8,5-9 грн./кг і реальному відсутності держпідтримки заготівельники йти на поступки і продавати молоко-сировину дешевше 9 грн./кг не планують. А це означає, що більшість молокопродуктів, а не тільки сир, ризикують перейти зі звичайного меню споживачів в розряд делікатесів.
Причина третя – відсутність державної підтримки. Зростання цін на сире молоко припав на осінь. Деякі тваринники розповіли, що з допомогою підвищення постаралися підстрахувати себе від непродуманості нового механізму дотацій, який їм запропонували в цьому році замість скасування пільг по сплаті ПДВ. Адже до 2017 р виробники від реалізації молока мали до 3 млрд. грн. ПДВ, які до бюджету не сплачувалися.
Після новацій бюджетне фінансування навряд чи дійде до виробників у першому півріччі, оскільки досі відсутні підзаконні акти, які внесли б ясність з розподілом дотацій. Невизначеність з механізмом виплат, термінами і сумами поставить під загрозу весь молочний ринок. За оцінками директора Василя Вінтоняка, багато дрібні господарства від тваринництва у цьому році відмовляться.
Решта новин