Ці сценарії відображаються на показниках боргу, негативно впливаючи на валові потреби у фінансуванні та/або обсяг державного боргу, і включаються в розрахунки з 2018 року.
Про це йдеться в «Середньостроковій стратегії управління державним боргом на 2018-2020 роки» (копією володіє FinClub), яку сьогодні схвалив Кабмін.
«З метою перевірки боргової стійкості України були розглянуті п'ять альтернативних стрес-сценарію», - йдеться в Стратегії.
Перший сценарій «Валютний шок» передбачає девальвацію гривні на 20% протягом 2018 року в порівнянні з валютним курсом 30,1 грн/$. Тобто, це девальвація до 36 грн/$, що нижче, ніж очікувані НБУ 40 грн/$ у разі відмови від роботи з МВФ і падіння цін на експортні товари України.
Бізнес очікує девальвацію до 28,63 грн/$, а S&P - до 29,5 грн/$.
Другий сценарій під назвою «Шок процентних ставок» передбачає зсув вверх кривої дохідності (для внутрішнього і зовнішнього боргу), яке вплине на інструменти фінансування.
«Стрес-сценарій на основі зростання реального ВВП» робить акцент на ймовірності падіння темпу приросту реального ВВП протягом трьох років на 5 п. п., 3 п. п. і 1 п. п. відповідно.
Четвертий негативний сценарій це «Шок первинного балансу»: мова йде про первинному балансі держбюджету. Негативний баланс на рівні 2% від ВВП призведе до збільшення валового потреби у фінансуванні.
Фінальний п'ятий сценарій «Шок умовних зобов'язань» передбачає, що стійкість фіскального сектора може погіршитися у зв'язку з ризиками надпланових зобов'язань.
«У випадку України цей ризик пов'язаний з вразливим банківським сектором, фінансовою підтримкою держпідприємств і т. д.», - зазначено в Стратегії.
Мова йде про загрозу збільшення навантаження на держбюджет на $1 млрд щорічно в 2018-2020 роки. Шок відповідає реалізації приблизно 80% зобов'язань в обсязі 94 млрд грн, які дорівнюють капіталізації банківського сектора в 2015 році.
Всі новини