В кінці минулого року Нацбанк запевняв українців, що вище зазначеного порогу інфляція не піде. На практиці ж виявилося, що цінами плювати на прогнози регулятора. Так що тому довелося кілька разів переглядати свої оцінки. Під кінець року НБУ озвучив нову цифру 12,2%.
Нагадаємо, що вже за підсумками 11 місяців 2017 року інфляція склала 14,5%. Шансів на дефляцію в місяць залишився трохи. Мало того, українська модель підрахунку цього показника загадкова і незбагненна.
На початку Держстат «підмальовує» показник інфляції, а НБУ і Мінекономіки, не здатні озвучити правду, вертяться дзигою і викручуються. Хоча будь-який українець, перерахувавши залишилися в гаманці гроші, може і без розумних формул сказати, що в цьому році інфляція не вище 20%.
Ціни тягнуться за мінімалкою
Драйвером інфляції в нинішньому році насамперед стало дворазове підвищення мінімальної заробітної плати. В уряді розраховували, що цей захід призведе до економічного дива. На ділі ж вона обернулася зростанням цін.
Згідно простому економічним законом, збільшення заробітної плати при одночасному зростанні продукції якщо і призводить до зростання цін, то до дуже невеликого. Але якщо зарплата зростає випереджаючими темпами зростання виробництва, збільшення цін не уникнути. Адже грошей на руках виявляється більше, ніж товару.
У 2017 році номінальна заробітна плата зросла майже на 40%, а промислове виробництво показало нульовий зростання, сільське господарство і зовсім впав. Тому зростання роздрібних продажів на 8% порівняно з минулим роком, це багато в чому і є ріст цін на товари. Плюс, частково, збільшення імпорту.
За чиї гроші українців переселятимуть з хрущовок: всі варіантиВтім, це зовсім не означає, що піднімати мінімальні зарплати не потрібно. Просто робити це слід було інакше, щоб не стимулювати інфляцію.
Що сталося: бізнес підняв мінімалку, як того вимагав уряд. А додаткові витрати включив в ціну товару. Зросла зарплата — зросли витрати зросли податкові збори зросли ціни. Тепер знову треба підвищувати зарплату, адже підвищені ціни з'їли попередній зростання.
Енергетичний обман
Другим чинником, який вплинув на інфляцію в цьому році, стали неадекватно високі тарифи на енергію: як для населення, так і для бізнесу. Протягом року Кабмін запевняв, що зростання цін на газ для населення не бувати. І не обдурив.
Зате вартість електроенергії збільшилася на 36%, а гаряча вода додала відразу 64%.
Але і це ще не все. Проблема в тому, що для промисловості ціни на енергетичні ресурси зростають весь 2017-го та з початку року додали вже близько 30%. Що, звичайно, виливається в збільшення собівартості виробництва і зростання цін на продукцію, що випускається. Це веде до росту собівартості і цін.
Варто зазначити, що курс гривні протягом року в цілому залишався стабільним. Так що на відміну від попередніх років, у 2017-му не було значної імпортної інфляції. От тільки Україна не змогла скористатися форою: необдуманий зростання мінімальної заробітної плати і, особливо, неадекватне збільшення тарифів ЖКГ нівелювали перевагу. Тепер же час згаяно.
Перш НБУ частенько згадував про красиве і загадкове словосполучення «таргетування інфляції». Їм було дуже зручно виправдовувати галопуючі курсові скачки. Мовляв, НБУ пріоритетом є зовсім не стабільні котирування національної валюти, а інфляційний третирування. Але зараз регулятор намагається не вживати хитрий термін всує. Адже курс гривні істотно не змінювався, а от роздрібні ціни злітали до небес.
Втім, тут варто зробити застереження і навіть заступитися за НБУ. А заодно пояснити керівництву центробанку і простим українцям, що в умовах економіки України «таргетування інфляції» малопридатна. Все одно як заробляти мікроскопом цвяхи, дивуючись, чому так погано виходить.
Некерований процес
В теорії Нацбанк повинен за рахунок монетарних інструментів керувати кількістю грошей в країні і, головне, — впливати на їх вартість. Наприклад, якщо регулятор вважає, що кредитування занадто скуто, він повинен знизити облікову ставку. Якщо ж обсяги кредитування зростають дуже швидко НБУ зобов'язаний підвищити облікову ставку. Є й інші монетарні методи: операції з госооблигациями і депозитними сертифікатами, нормативи резервування, валютні інтервенції тощо
Але біда в тому, що всі ці методи працюють в економіці, де немає такої великої кількості готівкових грошей, а готівкової іноземної валюти — взагалі немає на руках у населення. Частка тіньової економіки не перевищує 5%. Так що спроби Нацбанку таргетувати інфляцію монетарними методами приречені.
У 2018 році темпи зростання інфляції можуть прискоритися. По-перше, із-за девальвації гривні наприкінці року. По-друге, у державному бюджеті на 2018 рік закладений курс долара 31 грн., щоб зібрати побільше грошей за рахунок імпортного ПДВ. Що також призведе до подорожчання, причому не тільки імпортних товарів. По-третє, зростання цін на нафту вже призвів до збільшення вартості палива в Україні.
Решта новин