Акціонери банку не змогли домовитися про його спасіння, але знайшли спільну мову, щоб вивести більшість активів перед банкрутством фінустанови.
Як повідомляли ЗМІ, чиновники КМДА домовилися з приватними акціонерами про виведення активів і пасивів банку, з-за чого вкладники і держава зазнали істотних збитків. Так, за п'ять днів до визнання банку неплатоспроможним, тільки кредитний портфель банку зменшився на 1 млрд грн. Переважно за рахунок погашення забезпечених заставами кредитів групи київських бізнесменів Василя Хмельницького та Андрія Іванова.
Однак на цьому проблеми з виведенням активів не закінчилися. Зараз в розпалі новий спір — на півмільярда гривень, які банк може втратити. А це робить його шанси примарними розрахуватися з державою за позикові кошти на виплати вкладів.
Кілька тижнів тому Фонд гарантування вкладів повідомив, що група позичальників — пов'язаних з банком осіб, подала позовні заяви до Господарського суду Києва з вимогою визнати припиненими їх зобов'язання перед банком. Позичальники вимагають припинення обтяжень на нерухоме майно заставною вартістю 0,47 млрд грн, яке було передано в якості забезпечення наданих кредитів. Мова йде про земельну ділянку у Феофанії, квартирах і нежитлових приміщеннях на вулиці Вишгородській в Києві.
Одне з рішень було опубліковано в єдиному реєстрі судових рішень лише в кінці минулого тижня. Інше засідання перенесено через хворобу судді. «Розгляд справи № 910/18524/16 відкладено через хворобу судді, наступна дата поки невідома», — повідомили у Фонді гарантування вкладів.
При цьому на засіданні 1 грудня представники юридичних осіб-позивачів заявили клопотання про закритий розгляд справи з-за побоювань присутності представників ЗМІ або вкладників. Суддя відхилив клопотання.
З постанови суду випливає, що позичальники — компанії «Будінвест-проект», «Біоніка ленд», «Будівельний форум» і «Агрофірма» Троянда " звернулися до суду з вимогами визнати припиненими їх зобов'язання перед банком «Хрещатик» і припинити обтяження на нерухоме майно. Компанії «Будівельний форум» і «Біоніка ленд», за даними бізнес-пошукової системи Youcontrol, контролює Тетяна Селецька, дві інші фірми належать бізнесменові Василю Хмельницькому, який раніше був одним з акціонерів банку.
Позичальники стверджують, що на початку 2015 року уклали угоди по передачі прав вимоги за депозитами фізичних осіб на 8 млн дол і тепер намагаються визнати дійсним залік зустрічних вимог. Фізичними особами-вкладниками, які нібито поступилися депозити на користь компаній Хмельницького і Селецкой, були родичі одного з керівників банку. За даними джерел, мова йде про родичів екс-голови правління банку Дмитра Гриджука.
Господарський суд Києва 25 листопада 2016 прийняв рішення, яким позовні вимоги одного з позичальників задовольнив у повному обсязі. Таким чином, банк втратив ліквідну нерухомість майже на 0,25 млрд грн.
Проте, у Фонді гарантування вважають, що договори поступки права вимоги, а також інші документи, зокрема, заяву про залік зустрічних однорідних вимог і вимогу банку про дострокове повернення всієї суми заборгованості, були укладені вже в період здійснення процедури ліквідації банку, перед подачею позовних заяв. Іншими словами, документи були сфальсифіковані заднім числом.«Заявляючи клопотання про призначення по справі технічної експертизи документів, відповідач посилається на те, що додатковий договір № 17 між сторонами ніколи не укладався та був повністю сфальсифіковано шляхом монтажу із застосуванням комп'ютерної техніки або копіювально-розмножувальної техніки», — йдеться у рішенні суду. Однак, суд у технічній експертизі представникам банку відмовив.
Джерела видання у банку стверджують, що відмова суду в технічній експертизі пояснюється неформальним тиском з боку колишніх акціонерів банку. Колишній акціонер банку Василь Хмельницький стверджує зворотне.
«Якщо цього вимагають інтереси компаній, менеджмент входить в судові спори. Це цивілізована практика — захищати свої інтереси в судовому порядку. Публічні заяви з цього приводу викликані бажанням однієї із сторін вплинути на результат процесів, чинячи тиск на суд. Спочатку говорили, що я вивів свої активи з банку. Тепер от кажуть, що хочу вивести», — каже Хмельницький.
У той же час він додає, що не займається оперативним управлінням бізнесом. Цими процесами займається менеджмент відповідних компаній, перед якими стоїть завдання мінімізувати втрати і ризики, що виникли у зв'язку з банкрутством банку.
Юристи розцінюють рішення суду неоднозначно.
«Рішення суду адекватне, хоча суд міг знайти аргументи, щоб відмовити в позові. Наприклад, тільки штампа банку, що банк отримав вимогу видати депозит, мало для доказу отримання банком цієї вимоги. Там ще мають бути прізвище і ініціали працівника банку, який прийняв це вимога, та його підпис. Банк, щоб виграти справу, повинен подати додаткові докази, отримані в кримінальному провадженні, якщо вони існують», — говорить голова ГО «Реформи проти корупції» Анатолій Родзинський.
На думку юриста, відмова господарського суду проводити експертизи адекватний. «Якщо суд буде проводити експертизи кожного підпису або штампа тільки тому, що в них сумнівається одна зі сторін, то справи ніколи не будуть розглянуті. Цим почнуть користуватися недобросовісні позичальники банків», — говорить Родзинський.
За його словами, завданням банку було отримати докази підробки документів в кримінальному провадженні та надати такі докази, якщо вони є, суду ще до прийняття рішення. «Це не пізно зробити, і в цьому випадку рішення суду може бути переглянуто за нововиявленими обставинами», — додає юрист.
У той же час можливості правоохоронних органів вести об'єктивні кримінальні провадження по справах, пов'язаних з банкрутством банку «Хрещатик», обмежені. У процедурі виведення активів з банку перед його банкрутством були задіяні десятки комунальних підприємств, і повноцінне розслідування могло б призвести до відповідальності посадових осіб КМДА, що робить цю справу політичною. Як показує практика, правоохоронні органи такі справи або не можуть, або не хочуть повноцінно розслідувати. Кримінальні провадження тягнуться роками і зазвичай не несуть ніяких наслідків для винних.
Але найцікавіше в цій справі ще попереду. Фонд гарантування не тільки готує апеляції щодо згаданих судових рішень, де банк втратив застав на 250 млн грн. Незабаром має розпочатися суд між Фондом гарантування і колишніми акціонерами банку за активами загальною вартістю понад 1 млрд грн, які були виведені з банку за участю чиновників КМДА перед введенням тимчасової адміністрації.
Всі новини