Нова земельна Конституція, або Навіщо українцям "земельна децентралізація та дерегуляція"

Печать PDF
Новости и события в Украине и зарубежом. Политика, экономика, общество, культура, спорт, наука, образование, технологии Як один земельний законопроєкт може зекономити купу часу і грошей українцям та вилікувати від корупційних болячок сферу земельних відносин. До старту ринку сільськогосподарських земель лишається менше пів року.

Крім основного закону про обіг земель сільгосппризначення, що був ухвалений у ніч на 31 березня 2020 року і скасував мораторій на продаж сільгоспземль, Верховна Рада має схвалити пакет з чотирьох основних "земельних" законопроєктів, пише УП.

Серед них – законопроєкт №2194, який уже встигли охрестити "новою земельною Конституцією". У чому його суть?

Він спрощує процедури передавання земель громадам, децентралізує управління землями, передає державні землі за межами населених пунктів у комунальну власність громад та функції контролю Держгеокадастру місцевим органам.

Документ також запроваджує інші корисні новації, які значно спростять земельні відносини і зроблять їх прозорими. Проєкт вже ухвалений у першому читанні, проте Верховній Раді забракло голосів для його ухвалення у другому читанні.

Не проголосували за нього депутати з "групи Іллі Павлюка" та "групи Ігоря Коломойського". Документ відправили на повторне друге читання.

У березні законопроєкт знову має бути винесений на голосування. Його підтримують президент та уряд, на його ухваленні наполягають усі аграрні асоціації, міжнародні організації та громадськість.



Намагалися і раніше, але не склалося

Держава не раз робила кроки щодо децентралізації у сфері земельних відносин. Останні спроби були за президента Петра Порошенка.

Він вніс на розгляд парламенту як невідкладний законопроєкт №7363 щодо стимулювання створення та діяльності дрібних фермерських господарств і деконцентрації повноважень у сфері земельних відносин, проте він не був ухвалений.

Свою спробу провести децентралізацію в земельній сфері зробив уряд Володимира Гройсмана.

У 2018 році уряд вирішив передати земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність об'єднаних територіальних громад і не підтримувати ухвалення закону.

Тоді в парламенті перебувало кілька законопроєктів, які передбачали просту й логічну процедуру передавання державних земель місцевим громадам, але їх вирішили обійти і запустили передавання земель громадам через розпорядження уряду.

У результаті землю отримали не всі громади. Крім того, вони отримали лише аграрні землі. Не отримали громади і більшу частину земельних повноважень. Для цього був потрібен закон. У жовтні 2019 року він був зареєстрований під №2194.

Чому він потрібен українцям, як він спростить процедури оформлення земельних ділянок, які можливості відкриються для розвитку громад і які корупційні схеми в земельній сфері будуть зламані?

Громади зможуть розпоряджатися землями та контролювати їх використання

По-перше, комунальною власністю громад стануть усі державні землі за межами населених пунктів, крім земель під об'єктами державної власності.

По-друге, територіальні громади зможуть розпоряджатися цими землями. Вони були позбавлені цього права у 2002 році.

Це дозволить збільшувати доходи місцевих бюджетів, залучати інвестиції, формувати прозорі правила для учасників ринку.

Органи місцевого самоврядування отримають право боротитися із самовільним зайняттям ділянок та нецільовим використанням земель, зможуть контролювати забур'янення полів.

У результаті на місцевому рівні можна буде вирішити проблеми нелегального використання земель та їх забруднення, зокрема проблему засмічення територій: створення стихійних і несанкціонованих сміттєзвалищ та скотомогильників.

Керівництво громад матиме можливість впливати на осіб, які використовують земельні ділянки не за цільовим призначенням чи здійснюють самозахоплення землі, не сплачуючи кошти до місцевого бюджету.

Такий контроль буде можливим, якщо громада матиме в штаті своєї ради хоча б одного землевпорядника. До ухвалення громадою рішення про такий контроль його продовжить здійснювати Держгеокадастр.

По-третє, суміжні громади отримають можливість визначити спільні межі за домовленістю між собою. Наразі однією з проблем є невизначеність меж територій як сфери поширення юрисдикції громад.

По-четверте, скасовується погодження Верховною Радою припинення права постійного користування особливо цінними землями. Раніше для цього потрібно було отримувати погодження парламенту.

Звичною практикою стало проведення ґрунтових обстежень з наданням висновку про те, що особливо цінні землі такими не є. Громади повинні отримати право самостійно вирішувати ці питання в рамках своїх територій.

По-п'яте, з'явиться можливість затверджувати детальні плани території за межами населених пунктів.

Ця документація визначає принципи планувально-просторової організації забудови, потребу в підприємствах і закладах обслуговування населення, місце їх розташування, доцільність, обсяги, послідовність реконструкції забудови, систему інженерних мереж, порядок організації транспортного і пішохідного руху, порядок комплексного благоустрою та озеленення, потребу у формуванні екомережі, межі прибережних захисних смуг і пляжних зон водних об'єктів.

Ці важливі питання має вирішувати місцева влада для покращення умов життя мешканців.

У результаті громади зможуть збільшувати надходження до бюджетів, формувати пропозиції для залучення інвесторів та ведення бізнесу, резервувати перспективні для розвитку території, контролювати ефективність використання земель.

Припиниться роздавання землі стороннім особам без урахування інтересів населення громад.

Ламаються корупційні схеми у сфері землеустрою

У Єдиному реєстрі судових рішень можна знайти тисячі справ про хабарі. Чимала їх кількість стосується земельних питань. За даними USAID, 42% мікро-, малих та середніх агропідприємств за останній рік стикалися із земельною корупцією.

Що пропонує законопроєкт для боротьби з корупційними годівницями для чиновників, які працюють у сфері земельних відносин, та скорочення витрат на послуги у сфері землеустрою для українців?

По-перше, органи місцевого самоврядування зможуть затверджувати документацію із землеустрою та містобудування в межах усієї території громади.

По-друге, скасовується державна експертиза землевпорядної документації. Вона затягує процес формування ділянки чи її оцінювання. Вартість цієї послуги становить від 20 грн до 3% від кошторисної вартості проєктно-вишукувальних робіт.

Без державної експертизи громадяни зекономили б майже 300 тис грн загалом та 20 днів кожен.

По-третє, замість численних перевірок документації із землеустрою буде лише одна – на етапі внесення відомостей до Державного земельного кадастру.

Органи екології та охорони культурної спадщини лише надаватимуть інформацію про обмеження у використанні земель, а не погоджуватимуть документацію, як це відбувається зараз.

По-четверте, замість державного нагляду в землеустрої та топографо-геодезичній діяльності запроваджується обов'язкове страхування відповідальності виконавців робіт перед замовниками за помилки, допущені при складанні документації.

Якщо землевпорядник помилиться, замовник отримає компенсацію від страхової компанії і найме іншого виконавця.

Отже, законопроєкт №2194 зекономить українцям час та гроші і покращить рівень життя в громадах, оскільки вони отримають можливість збільшити надходження місцевих бюджетів через прозоре управління земельними ресурсами.