«Інфаркт електроенергетики». Топ-менеджер найбільшого енергохолдингу країни про кризу в деталях

Печать PDF
Новости и события в Украине и зарубежом. Политика, экономика, общество, культура, спорт, наука, образование, технологии «ДТЕК завжди самостійно виходив із кризових ситуацій, але, на жаль, запас міцності вичерпався»

Електроенергетика України наближається до своєрідної точки біфуркації – нового стану, який у світовій практиці називають блекаутом (blackout). Мова про каскадну аварію в енергосистемі, в результаті якої повністю припиняється подача електроенергії всім споживачам.

Досі Україну ця біда оминала, але, на думку енергетичних експертів, нині ми впевнено прямуємо до такої кризи і блекаут може статися вже влітку, якщо уряд терміново не запровадить антикризові заходи. Ситуація погіршується і через загальне падіння економіки та пандемію коронавірусу. Внаслідок карантину впало споживання електроенергії, знижено обсяги її виробництва, впав рівень платежів.

Максим Тімченко, генеральний директор енергохолдину ДТЕК, однієї з найпотужніших енергетичних компаній країни, в онлайн режимі «зустрівся» з пресою і пояснив основні загрози для країни. Він також озвучив можливі сценарії врегулювання кризи - перелік необхідних заходів, які уряд мав би вже запроваджувати. А почав спілкування топ-менеджер ДТЕК з детального аналізу причини кризи, якої українська енергетика не знала два останні десятиріччя.



Далі – пряма мова.

Криза зумовлена внутрішнім ворогом…

В 2017 році, коли компанії ДТЕК довелося припинити роботу на неконтрольованій території Донбасу, в один день ми були змушені звільнити 32 тисячі наших співробітників. То було найбільш драматичне рішення… Тоді у нас був зовнішній ворог – війна, тобто економічну кризу зумовили зовнішні фактори. Тепер же криза зумовлена внутрішнім ворогом – безвідповідальністю, непрофесійністю, популізмом.

Влітку 2019 року відбулася лібералізація енергоринку і компанія ДТЕК послідовно виступала за впровадження нової моделі з відкритим і конкурентним середовищем. Новий енергоринок запустили 1 липня 2019 року з вірою, що там будуть вільно формуватися ціни на електроенергію, вугілля. Але вже з серпня ми почали помічати бажання владних структур покерувати ринком, ухвалювати непродумані рішення щодо цінових обмежень. Але ж енергетична галузь дуже інертна – від її роботи напряму залежить успішність економіки держави. Ми попереджали, що дуже важливо не втручатися в роботу ринку, не обдумавши майбутні наслідки. На жаль, нас не почули, і спрацював принцип доміно: незначні одне, два, три рішення Кабміну та державного регулятора (НКРЕКП) призвели до тієї ланцюгової реакції, яку ми зараз спостерігаємо.

Спочатку були запроваджені обмеження цінових заявок на ринку вдень та вночі (граничні ціни на ринку «на добу наперед» та інших сегментах ринку).

Державний регулятор (НКРЕКП) запровадив граничні ціни, які мали б діяти протягом дев’яти перших місяців з моменту запуску нового енергоринку - з 1 липня 2019-го до 1 квітня 2020 року.

Потім були запровадженні обмеження, відповідно до яких ДП «Гарантований покупець» продає майже всю атомну та «зелену» електроенергію. Потім були запроваджені можливості для максимального збільшення імпорту електроенергії з Росії та Білорусії.

Забезпечувати пільгову ціну населенню уряд зобов’язав державні підприємства «Енергоатом» та «Укргідроенерго». Вони відповідно до покладених спеціальних обов’язків (ПСО) продають велику частку своєї електроенергії за пільговими цінами ДП «Гарантований покупець». «Енергоатому» доводиться задешево віддавати 90% від обсягу виробленої електроенергії , «Укргідроенерго» - 35%.

Пізніше були створені умови на ринку, завдяки яким спекулянти починають торгувати «повітрям»: вони заявляли на «ринку на добу наперед» неіснуючі обсяги електроенергії і т.д. Сьогодні є всі підстави стверджувати, що «інфаркт» електроенергетики настане найближчим часом.

Простоює понад 30 шахт…

Борг теплової енергетики перед вугільними компаніями до кінця квітня зросте до 3 млрд грн. На складах лежить 3 млн т вугілля – це на 80% більше порівняно з минулим роком. У країні призупинена робота близько 30 вугільних шахт, у простої перебувають понад 40 тис. чоловік. Збиток теплової генерації за останні півроку становить 3,1 млрд грн. Всі ТЕС працюють нижче мінімального складу, близько 50% співробітників знаходяться у простої.

У зв'язку з незатребуваністю вітчизняної електроенергії, компанія «ДТЕК Енерго» вже призупинила роботу п’яти шахт ДТЕК «Добропіллявугілля», шахту «Білозерська» і ЦЗФ «Октябрська». Але, так як ситуація стає все критичнішою, було прийнято рішення призупинити і роботу підприємств ДТЕК «Павлоградвугілля», ще трьох збагачувальних фабрик, Першотравенського РМЗ і НВЦ ДТЕК.

З 20 квітня близько 18,7 тис. співробітників шахт, допоміжних підприємств, фабрик будуть виведені до простою. Інші співробітники будуть забезпечувати технічне обслуговування підприємств – провітрювання гірничих виробок і відкачування води, підтримку виробництва. Це дозволить відновити роботу підприємств при зміні ситуації у галузі.

Україна повинна вирішити, чи потрібні їй шахти

Через кризу в енергетиці ДТЕК змушений призупинити роботу всіх своїх шахт і допоміжних підприємств об'єднання «Павлоградвугілля», де працює 22 тис. людей. Для багатьох міст, шахти є основним джерелом наповнення місцевих бюджетів, і їх закриття за принципом доміно призведе до занепаду цілих регіонів.

Зараз держава повинна вирішити, чи потрібні їй шахти, де працює 90 тисяч людей, і податки до бюджету від вугільної галузі. До останнього часу 30% виробництва електроенергії було з використанням вугілля. Природно, шахти будувалися разом з містами, і в цій галузі більше 65 мономіст, в яких проживає понад 1,3 млн людей, наших українців.

Борги за «зеленим» тарифом. Далі – міжнародний арбітраж?

Запроваджені владою дискусії щодо зниження «зелених» тарифів для відновлюваних джерел енергії призвели до того, що потенційні інвестори вже зупинили будівництво нових станцій. Компанія ДТЕК також призупинила реалізацію всіх своїх проектів з будівництва вітрових та сонячних електростанцій.

На сьогодні в інвесторів у відновлювану енергетику, які вклали кошти в будівництво «зеленої» генерації, виникає необхідність задуматися про звернення до міжнародних арбітражів проти держави України з метою захистити інвесторів та кредиторів, які повірили гарантіям держави і стали інвестувати в «зелену» генерацію.

У Кабміні обговорюють декілька варіантів того, як це зробити. Така політика може зупинити прихід інвестицій в країну і спричинити низку судових позовів з боку бізнесу, що вже вклав мільйони доларів у розвиток «зеленої» енергетики через зміну правил.

На сьогодні борги ДП «Гарантований покупець» перед виробниками із відновлюваних джерел енергії становлять 4,5 млрд грн.

Борги виникли тому, що компанія НЕК «Укренерго» заборгувала 8,7 млрд грн підприємству «Гарантований покупець», а це підприємство скуповує на ринку майже всю електроенергію від АЕС, а також всю «зелену» електроенергію у станцій з відновлюваних джерел енергії (ВДЕ).

Наша історія успіху інвестицій в зелену енергетику сьогодні може прийти до історії провалу: запросити інвесторів, а потім їх обманути, прикриваючись боротьбою з кризою чи якимись міфічними розмовами про те, що в нас найвищі тарифи

До середини літа борги населення можуть сягнути 5 млрд грн

Неплатежі населення почалися після оголошення карантину і сьогодні тільки щодо нашої компанії (ДТЕК) недоплати за березень склали більше 20% від необхідної суми, стосовно інших компаній - до 45%. Близько 370 млн грн не було сплачено нашій компаній лише за два тижні березня. Якщо ситуація й надалі буде такими темпами розвиватися, то ми побачимо, що до середини літа борги населення сягнуть 5 млрд грн. Ми повертаємося в 90-ті роки (в 90-х роках минулого сторіччя розрахунки на енергоринку «живими» коштами впали приблизно до 5%).

На фінансовий стан компанії «ДТЕК Енерго», яка керує видобутком вугілля та генерацією електроенергії, вплинуло також падіння на 8% промислового виробництва протягом четвертого кварталу 2019 року - першого кварталу 2020-го. А обсяги споживання електроенергії впали на 4%, а відтак скоротилися й доходи компанії. Водночас цього року удвічі зросли обсяги виробництва відновлюваних джерел електроенергії порівняно з аналогічним періодом минулого року.

Імпорт електроенергії з Росії порушив баланс ринку

На погіршення ситуації вплинув імпорт електроенергії з Росії та Білорусії. Загалом імпортні поставки з Росії, Білорусії та Словаччини склали понад 3 млрд кВт-год, а відтак, це порушило баланс попиту й пропозиції на ринку. Через безконтрольний імпорт електроенергії з Росії та Білорусі знизилася затребуваність вітчизняної електроенергії та, як наслідок, знизився обсяг споживаного вугілля на станціях.

З 1 жовтня почалися поставки російської електроенергії в Україну за прямим контрактом між російською компанією «Інтер РАО ЄЕС» з «Юнайтед Енерджі», наближеною до олігарха Ігоря Коломойського. Це стало можливим завдяки тому, що у вересні за ініціативою Андрія Геруса в закон була внесена скандальна правка №8: створено ширші можливості для імпорту електроенергії з країн, що не є членами Енергетичного співтовариства Євросоюзу, імпортованій з Росії та Білорусі електроенергії були відкриті шлюзи ще й на ринок прямих контрактів.

З урахуванням вище перерахованих факторів, в нинішній опалювальний сезон обсяги виробництва електроенергії «ДТЕК Енерго» впали на 38% порівняно з минулорічним. Водночас на 26% знизився тариф на електроенергію теплової генерації, що призвело до різкого скорочення доходів компанії і навіть до збитків.

Відсутність антикризового управління в електроенергетиці може призвести до драматичних результатів в енергетиці. Якщо не будуть вжиті відповідні заходи, то цьогорічні збитки державної і приватної теплової генерації сягнуть 12 млрд грн. В разі, якщо владними структурами не будуть запроваджені заходи для нормалізації ситуації, загальна сума збитків державних і приватних шахт прогнозується на рівні понад 13 млрд грн.

Прогноз небалансу ДП «Гарантований покупець», а ця компанія має розраховуватися за електроенергію з «Енергоатомом» та «зеленою» генерацією, може сягнути 26 млрд грн. Тобто атомна та «зелена» генерація збанкрутують.

Ще з минулого року ми були змушені вивести в режим «простою» наші теплові енергоблоки, тому оплата працівникам станцій, які працюють за скороченим робочим графіком, скорочена на 40-50% порівняно з тим, що вони зазвичай отримували. Два тижні тому ми були змушені зупинити друге за потужністю об`єднання «Добропіллявугілля», яке видобуває більше вугілля, ніж всі 33 державні шахти України.

Реструктуризація кредитного портфеля ДТЕК

Фінансові проблеми змушують компанію ДТЕК звернутися до інвесторів з проханням про реструктуризацію боргу, адже починаючи з квітня компанія не зможе виплачувати борги за кредитами. Процес переговорів щодо реструктуризації боргів ДТЕК за євробондами і кредитами планує здійснити за 1,5-2 місяці. Вже сформований комітет кредиторів, йде процес узгодження угоди про конфіденційність. Ми налаштовані досить швидко пройти цей шлях, показати відкрито, що відбулося на енергоринку, оприлюднити наші прогнози на майбутнє, і знайти правильну формулу, яка влаштує і компанію, і інвесторів.

Наприкінці 2016 року компанія «ДТЕК Енерго» обміняла випущені раніше єврооблігації на $750 млн з погашенням 4 квітня 2018 року і на $160 млн з погашенням 28 квітня 2018 року на новий випуск з терміном обігу до 31 грудня 2024 року. Ставка купона по новим євробондам - 10,75% річних. Загальна сума боргу на середину 2019 року - $1,955 млрд ($1,244 млрд – єврооблігації, і $711 млн – банківський борг).

Що робити? Завдання для уряду

В першу чергу необхідно:


- Сформувати професійну команду в енергетичній галузі. Не може продовжуватися ситуація, коли галузь живе з виконуючим обов`язки міністра, в.о. керівників компаній «Енергоатом», «Укренерго», більшості державних шахт, «Центренерго». Тобто в галузі є тимчасові керівники, а так бути не може, тому що в енергетиці потрібно приймати стратегічні рішення на декілька років вперед. І потім відповідати за ці рішення.

- Негайно потрібно створювати антикризовий штаб на рівні прем`єр-міністра – ми це вже проходили в 2014-2015 роках, тоді прем`єр управляв з допомогою всіх учасників енергоринку. Сьогодні неможливо буде знайти правильні рішення без консолідації всіх учасників ринку.

- Перегляд енергобалансу на 2020 рік. Ми нарешті повинні зрозуміти, скільки електроенергії потрібно країні, які види генерації повинні її виробити, скільки потрібно вугілля і т.д. Ми нарешті повинні почути відповідь від держави, чи потрібне Україні вугілля та вугільна генерація, чи ми повинні її закривати? Потрібно почати дискусію з цього приводу в горизонті 3-5 років і нарешті отримати відповіді на ці запитання.

- Скасування неринкових обмежень, які б мали припинитися з 1 квітня відповідно до чинного законодавства. Закликаю зупинити практику безкінечного та хаотичного втручання владних структур в роботу енергоринку.

- Домовитися з інвесторами «зеленої» генерації – переважно це західні інвестори, перед якими Україна має гідно виконати взяті на себе зобов`язання, запрошуючи їх в Україну.

- Погашення та реструктуризація заборгованості між учасниками енергоринку.

Зазвичай ДТЕК завжди самостійно виходив із кризових ситуацій, але, на жаль, сьогодні запас міцності вичерпався.

Наталка Прудка, «Главком»