У Мінфіні пояснили, як штрафуватимуть суб’єктів фінмоніторингу

Друк PDF

Новости и события в Украине и зарубежом. Политика, экономика, общество, культура, спорт, наука, образование, технологии Штрафи, згідно із законом, для всіх суб’єктів первинного фінансового моніторингу збільшуються, але вони будуть гнучкими.

Про це заявила міністр фінансів Оксана Маркарова.

Що відомо про штрафи

Раніше максимальний розмір штрафу для них (крім банків) складав 34 тис. грн. Тепер законом встановлені розміри штрафу за конкретні види порушення.

Максимальний штраф складає 204 тис. грн.

За що штрафуватимуть

Його призначають, наприклад, за порушення вимог щодо здійснення належної перевірки, вимог щодо виявлення належності клієнтів до політично значущих осіб або за порушення порядку створення та зберігання документів.

Верховна Рада в грудні 2019 року прийняла закон, згідно з яким збільшився поріг суми, яка підлягає перевірці (зі 150 тис. грн до 400 тис. грн), стало менше підстав для перевірки операцій, але власне перевіряючих (суб’єктів первинного фінансового моніторингу) стало більше – тепер серед них і приватні бухгалтери.

Але це максимальний розмір штрафу за конкретне порушення, який буде визначатися регулятором з обов’язковим врахуванням обставин, характеру та тривалості вчиненого порушення, фінансового стану суб’єкта, збитків третіх осіб, ступені відповідальності, співпраці суб’єкта первинного фінансового моніторингу з державними органами.

Штрафи для банків та небанківських установ

Для банківських установ максимальні штрафи збільшуються до €5 млн

Для небанківських суб’єктів штраф може бути у розмірі подвійної суми вигоди, отриманої внаслідок порушення.

Але при цьому законом передбачені можливості укладення угоди із суб’єктом первинного фінансового моніторингу, за якою він замість штрафу зобов’язується усунути та в подальшому не допускати порушення. Також він може оскаржити рішення про накладення штрафів.

Несвоєчасне надання інформації до Держфінмоніторингу не може бути рівноцінним свідомому сприянню виведенню коштів.

Раніше повідомлялося

Закон «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом» було подано до Верховної Ради 25 вересня цього року.

1 листопада проект було підтримано у першому читанні.

Законопроект адаптує в національне законодавство Рекомендації FATF та 4-ту і частково 5-ту Директиви Європейського Союзу проти відмивання коштів та фінансування тероризму, які вже впроваджені в усіх країнах-членах ЄС та є обов’язковими для країн, що мають намір на членство.

Джерело