Причин для цього було відразу кілька, повідомляє "Главком" з посиланням на висновки Кабміну, передає "Країна".
В першу чергу, голови правління "Нафтогазу" Андрія Коболєва звинуватили у спробі "протягнути" через урядові структури непомірно високі витрати на утримання Наку - тільки на оплату праці передбачалося 2,2 млрд грн на рік, що майже в шість разів більше, ніж, наприклад, три роки тому. Проект фінплану передбачав підвищення середньої зарплати працівників київського офісу до 156 тис. грн на місяць, а це вдвічі більше, ніж навіть у 2017-м. Виплати тільки керівництву повинні були скласти рекордні 720 млн грн.
Також "Нафтогаз" намагався залишити в управлінні компанії "Укртрансгаз", щорічний дохід від транзиту російського газу в Європу становить $ 2,5-3 млрд. Втрата контролю означає зниження прибутків НАК, що позбавило б топ-менеджмент можливості отримувати бонуси. За даними ЗМІ тільки заробітна плата чотирьох членів правління і шість директорів напрямів разом з додатковими преміями перевищило 2016 майже 87 млн грн, тепер же ці виплати було запропоновано підняти в рази.
У підсумку урядовий комітет з питань економічної, фінансової та правової політики, розвитку паливно-енергетичного комплексу, інфраструктури, оборони та правоохоронної діяльності відправив на доопрацювання отриманий проект фінплану. Топ-менеджменту компанії вказали на неприйнятність зазначеної там схеми реформування "Нафтогазу України". Затримуючи узгодження фінплану, Гройсман хоче дотиснути Коболєва і змусити його погодитися на відокремлення функцій транспортування газу (анбандлинг) від інших видів діяльності "Нафтогазу", повідомляє видання.
Раніше повідомляли, що в Кабміні заявили, що Україна не потребує закупівлі російського газу, які планував "Нафтогаз".
Також "Нафтогаз" відновить закупівлі російського газу.
Решта новин