У Брюсселі завершився другий раунд тристоронніх газових переговорів між Україною, ЄС та Росією.
У зустрічі брали участь глава МЗС України Павло Клімкін, очільник російського Міненерго Олександр Новак, віце-президент Єврокомісії з Енергосоюзу Марош Шефчович, голова правління Газпрому Олексій Міллєр і глава Нафтогазу України Андрій Коболєв.
Перший раунд газових переговорів щодо транзиту газу на рівні міністрів відбувся 17 липня 2018 року у Берліні. Там сторони лише визначили питання, які потребують більш детального вивчення експертами, і домовились про подальший графік зустрічей.
У ЄС хочуть, щоб Київ та Москва підписали новий газовий контракт на понад 10 років, заявив віце-президент Єврокомісії, комісар із питань енергії Марош Шефчович.
"Я висунув сторонам пропозицію, яка передбачає три головні параметри майбутньої угоди: тривалість, обсяги та мита, а також такі важливі параметри як інвестиції, законодавчі та технічні вимоги. Вдаючись до деталей з тим, щоб забезпечити успішний результат, я переконаний, що це чесна пропозиція, що базується на нашому глибокому аналізі", – зазначив Шефчович.
Газпром, Нафтогаз і ключовий транзитер
Поки що Україна – ключовий транзитер російського газу до Європи. На переговорах з РФ за посередництва Європи українська сторона намагалася досягти щонайменше дві мети: зберегти транзит російського газу через Україну і укласти контракти за європейським правом. Про наслідки втрати транзиту для України – у сюжеті Радіо НВ.
Українська газотранспортна система розрахована на прокачування 142 мільярдів кубі газу до Європи. Останні роки вона заповнена приблизно на 90-100 мільярдів.
Після завершення дії контракту у кінці 2019 Росія пропонує зберігти лише десяту частину транзиту через Україну. Потужності другої гілки Північного потоку разом із Турецьким майже дорівнюють тим обсягам газу, що нині йде через українську ГТС. Транспортувати 10-20 мільярдів кубів, які Росія може запропонувати після запуску обхідних газогонів, Україні не вигідно.
Транзит російського газу через газотранспортну систему України є однією із найбільших статей експорту українських послуг та приносить Україні щороку 3 млрд доларів, кажуть у Нафтогазі.
Зокрема 2018 року доходи від транзиту російського газу перевищили українські витрати на імпорт газу на 700 млн доларів. Втрата Україною транзиту означатиме втрату значної частини валютної виручки.
Газпром, Нафтогаз і комерційна привабливість
Російська сторона знову вказала на те, що Україні для узгодження умов контракту необхідно обґрунтувати його комерційну привабливість, представити план управління ГТС після 2019 року.
Крім того, Газпром і Нафтогаз мають врегулювати суперечки у міжнародних арбітражах, заявив міністр енергетики Росії Олександр Новак.
"Ми безумовно вважаємо, що для того, щоб обговорювати конкретні деталі контракту, нам необхідно врегулювати проблеми і судові розгляди, які сьогодні є. І, як ви знаєте, Газпром подав апеляцію на рішення Стокгольмського арбітражу в Шведський суд. Це одна з умов в цілому поряд з комерційною привабливістю транзиту через Україну. Я вважаю, що сьогодні пройшли конструктивні переговори, ми домовилися продовжити роботу серед експертів", – зауважив Новак.
Газпром, Нафтогаз і контрактний сюрреалізм
Глава російської компанії Газпром Олексій Міллєр запропонував українській стороні продовжити усі чинні контракти без проведення консультацій. Міністр закордонних справ України Павло Клімкін назвав це сюрреалізмом.
Нафтогаз готовий знизити суму позову до Газпрому
Водночас, за його словами, російська сторона навіть не розглядає те, що Україна має нове законодавство, адаптоване до європейських директив. Він нагадав, що російська сторона так само не визнає рішень Стокгольмського арбітражу.
Нафтогаз готовий знизити суму позову до Газпрому з 12 до 2 мільярдів доларів за умови підписання довгострокового контракту про транзит. Продовжувати договір від 2009 року у компанії категорично проти.
Газпром, Нафтогаз і чинні угоди
Продовжити чинні контракти – це означає не врахувати дію Третього енергетичного пакету, Угоду про асоціацію між Україною та Євросоюзом і відкинути процес анбандлінгу, тобто відокремлення, Нафтогазу.
Про це в ефірі Радіо НВ розповів керівник міжнародних програм Центру глобалістики Стратегія ХХІ Віталій Мартинюк.
Якщо Україна відмовиться від рішення Стокгольмського арбітражу, то це буде прецедентом, щоб у подальшому Газпром міг порушувати будь-який контракт без наслдіків.
"Позиція України залишається незмінною, рішення Стокгольмского арбітражу має бути виконаним. Як раз на цьому ми й базуємося, інакше будь-який інший контракт, новий контракт на будь-який термін, він не буде вартий нічого. Тому що, у відповідності до нині діючого контракту, Нафтогаз України зробив все, що там було прописано, тобто все робив у правовому полі", – наголосив Мартинюк.
Газпром, Нафтогаз і бронювання газу
Європейські компанії мають бронювати газ на кордоні України з Росією. Таку думку напередодні тристоронніх переговорів з приводу постачання газу висловив виконавчий директор вітчизняного Нафтогазу Юрій Вітренко.
Він наголосив, що для забезпечення транзиту потрібно укласти дві угоди. А саме – це контракт між Газпромом, як оператором газотранспортної системи Росії, і українським оператором ГТС, яким зараз є Укртрансгаз. А також – контракт із Газпромом, як постачальником газу, на бронювання потужностей транзиту українською ГТС.
Українська сторона зацікавлена у тому, щоб європейські компанії купували газ на кордоні України з Росією, причому це може бути не лише російський газ, але і з Узбекистану, Туркменістану та Казахстану, наголосив Вітренко.
Газпром, Нафтогаз і перекладання ризиків
Пропозиція Вітренка правильна і важлива для України, адже тоді Україні не потрібно буде вести переговори з Газпромом. Партнером йому будуть європейські компанії. Таким чином Україна укладатиме угоду з європейцями і не знадобиться реверс, що може здешевити і вартість газу за рахунок відсутності транспортування.
Таку думку в ефірі Радіо НВ висловив директор енергетичних програм Центру імені Разумкова Володимир Омельченко. Але перед цим Україні необхідно провести анбандлінг, тобто утворити нову незалежну транспортну компанію, щоб вона укладала контракт.
"Якщо Україна буде жорстко відстоювати позицію й свої інтереси й не піде на поводу у Газпрому і пратнерів Газпрому у ЄС, то цього можна досягнути. У країни достатньо сильні є позиції. Вони зацікавленні у продовженні схеми, яка діяла, оскільки не хочуть на себе брати ризики. Україна теж не повинна брати ризики. Перекласти ці ризики на європейські компанії, на Газпром, і не мати жодних стосунків з Газпромом", – наголосив Омельченко.
Наступні газові консультації у тристоронньому форматі заплановані на травень цього року. До цього українська сторона проаналізує пропозиції Єврокомісії і проведе з цього приводу додаткові переговори.
Решта новин