Енергетика

Україна пережила складну зиму з постійними відключеннями електрики. Є ймовірність, що така ситуація повториться й цього літа

Влітку на українців можуть знову чекати блекаути. Ремонт АЕС, підрив Каховської ГЕС, а також сезонне збільшення споживання можуть змусити енергетиків повернутись до графіку планових відключень для українців.

Дефіцит наростає

Станом на кінець травня 2023 року втрати встановленої потужності енергосистеми України через тимчасово захоплені РФ території та пошкодження сягнули 27 ГВт. Один гігават, для порівняння – потужність одного блоку АЕС. У травні минулого року втрати потужності становили 21 ГВт, в рік до повномасштабної війни – 4 ГВт (внаслідок анексії Криму та появи ОРДЛО).

Вагому частку в недоотриманій генерації становить найбільша в Європі Запорізька АЕС з шістьма енергоблоками. Вона забезпечувала приблизно п'яту частину виробництва електроенергії. На цей момент ЗАЕС перебуває під контролем РФ і не віддає, а споживає електроенергію з української енергосистеми для підтримки ядерної безпеки об'єкту.

"Раніше на частку атомної енергетики припадала генерація майже половини всього струму в Україні. Зараз навіть більше. Було 54-55%, буде 59-60%. Два блоки ЗАЕС працювали ще до серпня, віддаючи Україні енергію", – каже голова наглядової ради Інституту енергетичних стратегій (ІЕС) Юрій Корольчук.

В НЕК "Укренерго" уточнюють, що у воєнні часи не мають права публікувати дані про доступну робочу потужність енергосистеми.

Водночас, за словами екс-міністра енергетики та голови Всеукраїнської енергетичної асамблеї Івана Плачкова, в Україні спостерігається значний дефіцит потужності, баланс споживання не забезпечено, а резервів немає. До того ж обладнання потрібно виводити в ремонт до зими.

"60% інфраструктури розбомблено. Зараз ми споживаємо 12-13 ГВт, потужності є на 15-16 ГВт, можливо, до 17. Резерву немає. Коли немає 30% резерву – обладнання працює без зупинки. Якщо зупинити енергоблок – то будуть відключення", – висловив свою оцінку Плачков.

Система слабка

Але без ремонтів не обійтись. Українська енергосистема поступово відновлюється після масштабних руйнувань. Станом на початок червня було відновлено близько 70% пошкоджених від ракетних обстрілів об'єктів. Однак, як зазначив голова правління національної енергетичної компанії "Укренерго" Володимир Кудрицький, це не означає, що вони функціонують на довоєнному рівні.

"Ми оперативно усунули обмеження у магістральній мережі та відновили функціонал близько 70% наших пошкоджених об'єктів. Це не означає, що вони зараз працюють в тому стані, як до повномасштабного вторгнення, але система передачі електроенергії працює", – зазначив голова НЕК.

Іншими словами, ремонти мали оперативний характер і зараз потребують додаткових вкладень.

"Головні аварії, які відбувалися внаслідок ударів, не ліквідовано. Міняли трансформатори – але це оперативний ремонт. Це не зовсім рішення. Ця проблема залишається", – сказав нам Корольчук.

Половина енергооб'єктів потребують капітального ремонту

Як каже Корольчук, у критичні години рівень пошкодження сягав половини всіх потужностей енергосистеми. А значить, всі вони сьогодні потребують капітального ремонту. Але, як зазначає експерт, він триває від одного до трьох років.

"Те, чим займаються зараз, більше схоже на модернізацію. Із 30 найбільших підстанцій – лише 5 планують щось на зразок капітального ремонту в проблемних точках. Це Київ, Харків, Львів, Одеса та Вінниця. Не встигнуть, грошей немає", – каже Корольчук.

Ремонти на АЕС

Особливо болюче для генерації виводити в ремонт блоки АЕС.

"Блоки АЕС потребують планового ремонту. Один щойно ввели, його вже відремонтували. Цього року виводять ще 4 блоки. Минулого – було не до цього", – повідомляє Корольчук.

Зазначимо, що загалом в Україні залишилися 9 працюючих атомних блоків.

Ще одна проблема полягає в дефіциті вугілля. Як пояснює Корольчук, на час ремонту АЕС мали включитися ТЕС, але бізнес не хоче витрачати дефіцитне вугілля влітку.

"Вугілля замало. ДТЕК не хоче запускати влітку ТЕС, бо на зиму не встигнуть його накопичити, якщо спалять. Хочуть зберегти вугілля", – зазначає експерт.

Водночас головний енергетик Кудрицький обіцяє активувати додаткові потужності на ТЕС на газі та використовувати імпорт електроенергії для покриття майбутнього дефіциту.

"Дефіцит у системі присутній час від часу. Атомні станції зайшли в планові ремонти. Їхнє виробництво низьке в літній період, тому покривати дефіцит іноді важко", – каже Кудрицький.

Але й це не панацея, впевнений Корольчук.

"Імпорт сьогодні є, завтра – немає. Плюс його можуть забезпечити лише для західних регіонів країни", – стверджує Корольчук.

Підрив Каховської ГЕС змусив зменшити генерацію інших ГЕС

Додала неприємностей катастрофа на Каховській ГЕС, яку було підірвано 6 червня. З моменту її захоплення російськими військами її не було підключено до енергомереж України. Однак, як розповідає Плачков, це втрата резервних 340 мВт регулюючої генерації.

Крім того, тепер інші чинні українські ГЕС на Дніпрі змушені зменшувати обсяг власної генерації. Щоправда, ця ситуація може тривати недовго – до 3-х тижнів.

"Інші станції зменшують споживання, щоб нівелювати ситуацію розливу Каховського водосховища. Все залежить від води. Коли повністю спустошиться, електростанції вийдуть на нормальний режим. Це може тривати 2-3 тижні", – прогнозує Плачков.

Загалом після підриву Каховської ГЕС в Херсоні та області знеструмленими опинилися 20 тис. споживачів.

Балансування енергосистеми: чи переплачує Україна

Для забезпечення потреб в електроенергії Україна час від часу здійснює її імпорт з сусідніх країн ЄС. Переважно це Словаччина. Насамперед такий імпорт критичний після активних ракетних обстрілів. В аварійному порядку підключається й Румунія (через Молдову).

Причому в певні години Україна експортує е/е у зворотному напрямку, і нічого парадоксального в цьому немає. (Наскільки ефективно – це вже інше питання.) Електроенергія – не той ресурс, який можна просто взяти та відкласти про запас. Його потрібно витратити тут і зараз.

По суті, профіцит для енергосистеми є так само шкідливим, як і дефіцит. Саме з цієї причини "Укренерго" здійснює балансування системи – щоб прихід та розхід зійшлися в нуль.

"Більше навантаження в пікові години. "Укренерго" намагаються маневрувати", – коментує Корольчук.

Іван Плачков зазначає, що ціна на імпорт та експорт е/е не є константою. Вона постійно змінюється залежно від ситуації. В Європі вона залежить від двох показників: це попит та пропозиція.

"Тут і зараз ми можемо дешевше купувати в них, ніж продавали раніше. В "Укренерго" дивляться на ситуацію, аби не відключати споживачів. Якщо треба заробити – ми заробляємо. Саме для цього ми інтегрували свою енергосистему з енергосистемою ЄС", – каже Плачков.

Логічно, що підвищений попит на електроенергію скрізь – і в Європі – саме в ранкові та вечірні години пік. Гіпотетично, якщо українці будуть користуватися пральними машинами та пилососами вночі, а вранці та ввечері економити світло – до чого й закликають чиновники – на експорті е/е до ЄС можна заробити.

До того ж нічний та денний тарифи (останній є вищим) на світло ніхто не скасовував. Та й банально в години пік Європі просто не буде чим з Україною ділитися.

На скільки годин відключатимуть електрику влітку

Основна мета "Укренерго" протягом літа та осені – не допускати відключення споживачів, запевняє голова компанії.

"Якщо не буде якихось катастрофічних, несподіваних подій, ми плануємо пройти і літо, і осінь без відключень", – обіцяє Кудрицький.

За словами Плачкова, можливість відключень залежить від двох ключових факторів:

- Якщо влітку будуть дуже високі температури та всі почнуть вмикати кондиціонери та холодильники;
- І, зрозуміло, якщо РФ вдасться здійснити успішні атаки на енергетичну інфраструктуру. "Найбільш песимістичний сценарій – відключення вранці під час пікових годин та в період з 17 до 20 вечора. Але я впевнений, якщо не буде додаткових ударів – а наше ППО чудово працює – то відключень не повинно бути", – висловлює оптимізм екс-міністр.

Юрій Корольчук прогнозує, що якщо віялові відключення й будуть – то на годину-дві на день. Та й то не щодня – два, максимум три дні на тиждень.

"Укренерго йдуть в такому ключі. Не будуть такими значними ці віялові відключення. Лише у вечірні години. Це не зима, ти не змерзнеш. Світловий день довший. Пережити це легше, ніж взимку", – коментує експерт.

При цьому українцям вигідно, щоб літо, яке настало, видалося прохолодним. Причому в разі успіху контрнаступу ЗСУ – дефіцит в енергосистемі обов'язково зросте.

"Якщо літо буде свіженьким – буде дефіцит 500 МВт. Зі сходом, там, де зараз сидять росіяни, було б додатково плюс 1 ГВт. Загалом не аж такий жорсткий буде дефіцит, десь 1,5 ГВт", – уточнює Корольчук.

"Бізнес в пріоритеті"

Водночас Корольчук впевнений, що можливі літні відключення також залежатимуть від потреб бізнесу.

"Зараз звідусіль лунає мантра про кондиціонери – але це не до населення. Набагато більше споживають великі компанії зі складами з системами кондиціювання та охолодження", – констатує експерт.

Безперечно, економіка України має продовжувати працювати. Заради цього в жертву можуть принести звичайних громадян, вважає Корольчук.

"Насамперед має бути відключення промислових підприємств. Але вже зараз бізнес домовляється, щоб відключали саме населення, як і взимку", – ділиться Корольчук.