Про це йдеться у відповіді НАЗК на запит "Української правди".
Відзначається, що спікер ВР Андрій Парубій у декларації 2015 року вказав недостовірні відомості про дохід його дружини, а в декларації за 2017 рік не вказав відомості про нерухоме майно, яке належить його дочці.
При цьому наголошується, що "недостовірні відомості, зазначені у деклараціях, відрізняються від достовірних на суму менше 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб". "Ознак правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 172-6 (подання завідомо недостовірних відомостей у декларації особи) Купап та ст. 366 (службове підроблення)КК, не виявлено", - йдеться у відповіді НАЗК.
Під час перевірки декларацій заступника спікера Ради Оксани Сироїд за 2015 і 2017 роки з'ясувалося, що вона вказала недостовірні відомості про вартість транспортного засобу, що належить їй на праві власності.
А в декларації за 2016 рік Сироїд вказала недостовірні відомості про вартість транспортного засобу, а також про залишок коштів на рахунку в банку і не вказала відомості про правочини, на підставі яких набула право власності на житловий будинок і шість земельних ділянок.
Підкреслюється, що Сироїд вказала неправдиві відомості, що відрізняються від достовірних на суму понад 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що містять ознаки адміністративного правопорушення. Зараз НАЗК здійснює збір доказів, на підставі яких буде встановлено наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи". Після цього складуть протокол про адмінпорушення, який після затвердження на засіданні НАЗК направлять до суду.
Міністр Олександр Саєнко в декларації за 2017 рік вказав недостовірні відомості про площі нерухомого майна, що належить їм на праві спільної власності. Проте ознак порушень за ч. 4 ст. 172-6 (подання завідомо недостовірних відомостей у декларації особи) Купап та ст. 366 (службове підроблення) КК декларації Саєнко не виявлено.
Міністр освіти Лілія Гриневич в декларації за 2017 рік вказала неправдиві відомості про дохід чоловіка. Але в зв'язку з тим, що недостовірні відомості, зазначені в декларації, відрізняються від достовірних на суму менше 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, ознак правопорушень за ч. 4 ст. 172-6 (подання завідомо недостовірних відомостей у декларації особи) Купап та ст. 366 (службове підроблення) КК декларації Гриневич не виявили.
Суддя Вищого господарського суду Ірина Кондратова в декларації за 2015 рік вказала недостовірні відомості про право користування дітьми житлом; про місце і дату набуття у власність садового будинку; про транспортному засобі, що належить на праві власності члену сім'ї судді; про емітента цінних паперів, що належать Кіндратовою на праві власності та про дохід, отриманий членом родини судді у вигляді пенсії.
Під час повної перевірки декларації начальника відділу Управління карного розшуку ДУНП в Києві Михайла Швалюка за 2016 рік, з'ясувалося, що він вказав недостовірні відомості про: нерухоме майно, що належить йому на праві власності, наявності прав власності на транспортний засіб, дохід, отриманий від розміщення грошових коштів на банківських рахунках, готівкові кошти, які йому не належать, і про операцію, яка викликала витрати.
"Суб'єкт декларування подав недостовірні відомості, що відрізняються від достовірних на суму понад 250 прожиткових мінімумів для працездатних осіб. В діях суб'єкта декларування вбачаються ознаки правопорушення, передбаченого статтею 366 КК. Крім іншого, є ознаки можливого незаконного збагачення", - йдеться у відповіді НАПК. Рішення про результати повної перевірки декларації Швалюка направлять спеціально уповноваженого суб'єкта у сфері протидії корупції.
Раніше повідомлялося, що НАЗК подало в суд адмінпротоколи на співробітників Генпрокуратури та Вищої ради правосуддя.
Також нагадаємо про те, що в Україні 11 чиновників задекларували особисті храми, каплиці і навіть монастир.
Решта новин