Наука та технології
🎥 NASA показало дивовижні кадри лавового озера на супутнику Юпітера Іо. Анімацію створили з даних, зібраних під час нещодавних прольотів біля космічного об'єкта.
"Вчені під час місії NASA Juno до Юпітера перетворили дані, зібрані під час двох недавніх прольотів повз Іо, на анімацію, яка підкреслює дві найдраматичніші особливості супутника Юпітера: гору та майже гладке, як скло, озеро охолоджуючої лави", – йдеться у повідомленні.
Дуже близькі прольоти навколо Іо місія NASA Juno здійснила в грудні 2023 року та лютому 2024 року. Тоді вона підійшовла на відстань близько 1500 кілометрів від поверхні супутника Юпітера.
"Іо просто всіяний вулканами, і ми застали кілька з них у дії. Ми також отримали чудові знімки великим планом та інші дані про лавове озеро Локі Патера завдовжки 200 кілометрів. Є дивовижні деталі, які показують ці божевільні острови, вбудовані в середину потенційно магматичного озера, оточеного гарячою лавою. Дзеркальне відображення озера, яке зафіксували наші прилади, свідчить про те, що частина поверхні Іо гладка, як скло", — каже головний дослідник місії NASA Juno Скотт Болтон.
У грудні минулого року та лютому цього року Juno під час прольоту наблизився до поверхні Іо на відстань близько 1500 км і отримав зображення північних широт супутника. “Іо просто всіяна вулканами, і ми зняли кілька з них в дії, – говорять вчені. – Ми також отримали чудові великі плани та інші дані про 200-кілометрове озеро лави під назвою Патера Локі. Дзеркальне відображення озера, яке зафіксували інструменти, свідчить про те, що деякі ділянки поверхні Іо гладенькі, як скло, нагадуючи обсидіанове скло на Землі, створене вулканічним способом”.
Мапи, створені на основі даних, зібраних радіометром Juno, показують, що Іо не тільки має відносно гладку поверхню порівняно з іншими галілеєвими супутниками Юпітера, але й має полюси, які холодніші за середні широти. Під час тривалої місії зонд з кожним прольотом наближається до північного полюса Юпітера. Така зміна орієнтації дозволяє інструментам покращити роздільну здатність північних полярних циклонів Юпітера і порівнювати полюси в різних довжинах хвиль.
“Можливо, найяскравішим прикладом такої нерівності є центральний циклон на північному полюсі Юпітера, – зазначають науковці. – Його добре видно на зображеннях в інфрачервоному та видимому діапазонах, але його мікрохвильова сигнатура навіть близько не така сильна, як в інших штормів поблизу. Це говорить нам про те, що його підповерхнева структура повинна сильно відрізнятися від інших циклонів. Команда продовжує збирати все більше даних, тому ми очікуємо на розробку більш детальної 3D мапи інтригуючих полярних штормів”.
Однією з головних наукових цілей місії є збір даних, які допоможуть вченим дізнатися про воду на Юпітері. Для цього наукова команда Juno прагне кількісно оцінити наявність молекул кисню і водню в атмосфері Юпітера. Точна оцінка має вирішальне значення для складання пазла формування нашої Сонячної системи. Юпітер, ймовірно, був першою планетою, що сформувалася, і він містить більшу частину газу і пилу, які не увійшли до складу Сонця. Велика кількість води також має важливе значення для метеорології газового гіганта і внутрішньої структури.