gototopgototop

Кримінал за гастролі в Росії, заборона фільмів СРСР та узгодження співвиробництва. Нацрада пропонує змінити закони

Печать PDF
Новости и события в Украине и зарубежом. Политика, экономика, общество, культура, спорт, наука, образование, технологии Нацрада з питань телебачення та радіомовлення пропонує ввести штрафи та кримінальну відповідальність за гастролі артистів в Росії.

Крім того, регулятор наполягає, що необхідно законодавчо врегулювати проблему показу фільмів знятих у СРСР до 1991 року та спільного кіновиробництва з країною-агресором.

Про це йдеться у заяві опублікованій на сайті Національної ради у четвер, 11 січня 2018 року.

У документі зазначається, що регулятор отримав багато скарг на українських телевізійних мовників на їх новорічні ефіри, на показ радянських фільмів та щодо контенту й ідеологічного спрямування телепрограм та концертів.

Новости и события в Украине и зарубежом. Политика, экономика, общество, культура, спорт, наука, образование, технологии


"Знову на порядку денному – здатність не пропускати в український ефір пропаганду світу насильства й зневаги до людських прав та незалежного суверенного розвитку держави, а також роль вітчизняних медіа у зміцненні країни, її демократичного поступу та створення якісного національного ринку", – йдеться у заяві.

Регулятор вважає, що "українську аудиторію намагаються тримати в контексті ностальгії за минулим, маніпулятивно використовуючи для цього кінематограф".

Щоб цього не відбувалося, вважають в Нацраді, мають бути узгоджені положення двох законів.

Наразі, закон "Про кінематографію" визначає три категорії фільмів, які не дозволені для розповсюдження і демонстрування на території України:

- Вироблені після 1 серпня 1991 року, якщо вони містять популяризацію або пропаганду органів держави-агресора та їхніх окремих дій, незалежно від країни походження.

- Усі фільми, вироблені фізичними та юр.особами держави-агресора, та/або вперше оприлюднені (демонстровані) після 1 січня 2014 року.

- Якщо одного з учасників фільму внесено до Переліку осіб, які створюють загрозу нацбезпеці, у такому разі Державне агентство з питань кіно відмовляє у видачі державного посвідчення на право розповсюдження і демонстрування фільмів або має анулювати і скасувати державну реєстрацію фільму.

Водночас у цьому законі немає положень щодо заборони фільмів, вироблених до 1 серпня 1991 року.

Новости и события в Украине и зарубежом. Политика, экономика, общество, культура, спорт, наука, образование, технологии


З іншого боку, в законі "Про телебачення і радіомовлення" є чітка норма (частина друга статті 6): "Не допускається використання телерадіоорганізацій для трансляції аудіовізуальних творів (фільмів, телепередач, крім інформаційних та інформаційно-аналітичних телепередач), одним із учасників яких є особа, внесена до Переліку осіб, які створюють загрозу національній безпеці".

Таким чином, нема чіткого розуміння, як реагувати на трансляцію радянського фільму, що був створений до 1991 року, за участі особи, що внесена до Переліку осіб, які створюють загрозу національній безпеці, і прокатне посвідчення на цей кінематографічний твір не скасоване.

На думку Нацради, час врегулювати й досі відкладену проблему спільного кіновиробництва з країною-агресором.

"Визначення кінематографічного твору національним сьогодні дає можливість вітчизняним телеканалам і виробникам із Російської Федерації маніпулювати вихідними даними в такий спосіб, що будь-який фільм можна зарахувати до продукту спільного виробництва", – йдеться у заяві.

Новости и события в Украине и зарубежом. Политика, экономика, общество, культура, спорт, наука, образование, технологии


Тобто, якщо зазначити певну кількість творчих працівників, технічного персоналу, витрати, локації – фільм автоматично стає національним, навіть якщо там є лише "русский мир" з неідентифікованими містами і персонажами, що живуть невідомо в якій країні.

На разі є також положення ч. 2 ст. 23 закону "Про кінематографію", які регламентують, що присвоєння статусу спільного виробництва можливе за наявності міжнародних договорів. Такого договору з Російською Федерацією немає.

Отже, беручи до уваги наявність суперечливих даних щодо фільмів, виготовлених у співпраці з Росією, які демонструються у телепрокаті на території Україні, та враховуючи інші наведені аргументи, Нацрада наполягає на необхідності визначення терміну "спільне виробництво" і чітких норм щодо поширення продукції спільного виробництва в профільному законі. Відтак регулятор матиме адекватні засоби впливу на телеканали.

Інша категорія звернень, що надходять до регуляторного органу стосується виступів українських артистів, які активно гастролюють у Російській Федерації.

Новости и события в Украине и зарубежом. Политика, экономика, общество, культура, спорт, наука, образование, технологии


"У цій ситуації Нацрада не має жодних важелів впливу на телерадіоорганізації, бо закон взагалі про це нічого не каже", – йдеться у заяві.

У цьому випадку, зазначають у Нацраді, будь-яка дія регулятора на обмеження буде оскаржена в суді, і шанси відстояти позицію, яка може бути зрозуміла з погляду етичних стандартів, але немає юридичного підґрунтя, рівнозначні нулю. Тому ця ситуація може бути вирішена лише в законодавчому полі.

"Це можуть бути штрафні санкції або кримінальна відповідальність для них. А телерадіоорганізації могли би бути зобов’язані обмежити участь таких артистів чи діячів культури в ефірі, можливо на певний період.

У такому разі національний регулятор отримає реальні важелі впливу на мовників", – йдеться в заяві.

Нацрада також наполягає на тому, щоб у законі "Про мовні квоти на телебаченні" зменшили перехідний період – з 13 жовтня 2018 року до березня-квітня 2018 року, бо телеканали не поспішатимуть саморегулювати цей процес, і "глядач отримуватиме й надалі неграмотний і непрофесійний контент".

Регулятор пропонує Верховній Раді ініціювати перегляд цих законодавчих норм в якнайшвидший термін.

Свої пропозиції Нацрада готова обговорити публічно з представниками Держкіно, індустрії, громадськості, незалежними експертами.

Ольга Ситнік, УП