Політика - Думки

Україна є головним пріоритетом для Естонії сьогодні, каже посадовиця.

Естонія та інші союзники повинні бути відкритими до обговорення ідеї, озвученої президентом Франції Еммануелем Макроном щодо можливості відправки військ НАТО в Україну, вважає дипломатка, заступниця міністра закордонних справ Естонії Кюлліке Сілласте-Еллінг, колишня постійна представниця Естонії при НАТО.

Під час дискусії в Гудзонівському інституті 9 травня, дипломатка заявила:

“Ми повинні бути відкритими до ідей. Замість того, щоб весь час повідомляти про те, що ми не збираємося робити для допомоги Україні, ми повинні повідомляти те, що, вважаємо, ми повинні”.

Про ідею Макрона Сілласте-Еллінг додала: “Наскільки я знаю, зараз не ведеться жодної активної діяльності у цьому напрямку чи її планування. Але для нас у будь-якому випадку усі варіанти “на столі”, ми відкриті для розгляду різних варіантів”.

Можливо, каже представниця Естонія, йтиметься не про "безпосередній бій з росіянами", але про навчання або певні спеціальні завдання.

Україна є головним пріоритетом для Естонії сьогодні, каже посадовиця:

“Що для нас є пріоритетом – це все про Україну. Бо перемога України має прямий вплив на нашу безпеку. Україна веде боротьбу прямо зараз в основному для нас, заради нашої безпеки, отже, ми робимо все можливе, щоб допомогти”.

Заступниця міністра нагадала, що Україні надаватиметься щорічна військова допомога у розмірі 0,25% ВВП Естонії протягом наступних 4 років.

Критична ситуація в Україні – через надто повільних союзників, каже дипломатка

Критична ситуація на полі бою в Україні у час її протистояння агресивному вторгненню Росії склалася через надто повільні темпи надання допомоги союзниками, вважає дипломатка.

“Але ми все ще можемо це виправити”, – додала вона.

Вважаючи НАТО своїм опонентом, росіяни ніколи не залишать без уваги власний західний фланг, каже Сілласте-Еллінг. Зараз вони сфокусовані на Україні, але для естонців зрозуміло, що це не означає зменшення загрози з боку Росії, з якою межує країна. “Вони не відводять погляду від нас. І також в останні тижні та місяці ми спостерігаємо підйом гібридної активності з боку Росії, тож бачимо, що вони ніколи не залишать нас без уваги”, – переконана посадовиця.

“Наш колишній президент сказав, що у такій країні, як Естонія, ніколи не може бути занадто багато уваги безпеці, оскільки нашим прямим сусідом є Росія. І це правда. Коли ми приєдналися до НАТО, то, звичайно, значно підвищили свою безпеку”, – додала дипломатка. Естонії вдалося це зробити попри значні обсяги скептицизму та упереджень.

Вона також наголосила: “Якби нас не взяли до НАТО, якби НАТО не вирішило фактично прийняти країни Балтії, то я думаю, більшість естонців дійде висновку, що ми, ймовірно, опинилися б у схожій ситуації з Україною”.

На саміті у Вашингтоні, на її думку, Україна не отримає запрошення до членства у альянсі, хоча, наголошує представниця Естонії, її країна підтримує цю ідею з часу Бухарестського саміту, “якщо не раніше”. “Це серйозно питання, яке потребує консенсусу”, – долала вона.

“Ми мали лідерів з баченням і політичною волею здійснити євроатлантичну інтеграцію”

Щодо досвіду естонського шляху до НАТО дипломатка додала:

“Під час окупації після Другої світової війни ми зрозуміли, що свобода не є безкоштовною. За свою свободу потрібно боротися. Тому, коли ми відновили свою незалежність у 1991 році, ми негайно вирішили інтегруватися у євроатлантичні структури”.

Допомогли лідери країни, наголосила заступниця міністра: “Нам пощастило, що потрібні люди були в потрібному місці в потрібний час. Ми мали лідерів з баченням і політичною волею здійснити євроатлантичну інтеграцію Естонії. І вони об'єднали довкола цього все суспільство”.

“Перше, що ми зробили, і чому ми досягли успіху – це те, що ми виконали домашнє завдання”, – каже Сілласте-Еллінг.