Шантаж мігрантами: чому Євросоюз зіткнувся з новою кризою біженців

Печать PDF
Новости и события в Украине и зарубежом. Политика, экономика, общество, культура, спорт, наука, образование, технологии На границах ЕС снова появились беженцы из Сирии и Афганистана – и за этим стоит турецкий президент Эрдоган (укр.)

Якщо у останні тижні європейські медіа та політики говорили передовсім про сплеск коронавірусу, то зараз з’явилася тема, здатна відволікти навіть від нього. Адже це – нова міграційна криза.

Десятки тисяч людей намагаються потрапити до ЄС через Грецію, і європейцям це не може не нагадати 2015 рік, коли до Європи приїхали понад 1,8 мільйона біженців та нелегальних мігрантів, пише Рубріка.

Нова міграційна криза: як грецький кордон став полем бою

Якщо у 2015 році біженці та мігранти рушали до Європи практично з усього світу, то зараз потік один. Переселенці йдуть з Туреччини (куди вони тікали передовсім з розореної війною Сирії, також – з Афганістану). Зате цей потік потужний: за даними РБК, до кордону з Грецією дісталися близько 75 тисяч біженців. Всього у Туреччині їх наразі 3,7 мільйона, плюс десятки тисяч людей тікають з сирійського Ідліба (де турецька армія воює з диктатором Башаром Асадом), тож європейці серйозно занепокоєні.

Зрозуміло, Греція негайно перекрила свої кордони з Туреччиною. Афіни стягують у регіон поліцію і війська, греки звели загорожі з колючим дротом і не збираються нікого пускати.

Новости и события в Украине и зарубежом. Политика, экономика, общество, культура, спорт, наука, образование, технологии


Якщо коротко, то “дякувати” за нову кризу європейці мають турецькому президенту Ердогану. Ще у 2016 році європейці оригінально вирішили проблему сирійських біженців: уклали угоду, за якою Туреччина розміщує у себе мігрантів, а ЄС за це платить Анкарі. Однак 28 лютого Реджеп Таїп раптом відмовився виконувати угоду, і тепер зловтішається про “сотні тисяч [сирійців] перейшли кордон, скоро їх будуть мільйони”.

Відтак, з початку березня греко-турецький кордон нагадує поле бою. Так, тисячі біженців зупинилися біля “воріт” ЄС і шукають свого шансу. Деякі готові йти вбрід через річку Мариця, аби обійти прикордонні пости. А от сотні інших просто штурмують кордон і закидують поліцію камінням.

Грецькі силовики відповідають за принципом “на війні як на війні”. По радикалах у відповідь б’ють з важких водометів, стріляють гумовими кулями, розпилюють сльозогінний газ. На морі елліни стріляють у бік мігрантів, б’ють їхні човни палицями. У Афінах рапортують, що не пропустили вже 35 тисяч нелегалів.

Дії турків вражають не менше. Греки звинувачують Анкару у допомозі біженцям: мовляв, турки розпилюють сльозогінний газ через кордон, аби заважати грецьким силовикам. Причому паралельно ердоганівці розгортають за спинами переселенців “загороджувальні загони” із тисячі поліцейських, аби мігранти раптом не повернули назад.

Але нова Єврокомісія на чолі з німкенею Урсулою фон дер Ляйнен не планує допускати нової міграційної кризи на зразок тієї, що була у 2015 році. Якщо у попередні роки ЄС жорстко критикував ту ж Італію за відмову приймати мігрантів, а євробюрократи пропонували “розселяти” їх по країнах Союзу, зараз усе не так романтично. 3 березня фон дер Ляйнен публічно підтримала грецьке рішення закрити кордони.

Брюссель навіть виділить країні додаткові 700 мільйонів на охорону рубежів. Влада ЄС надсилає до Греції додаткові сили прикордонників. Довжина сухопутного кордону з Туреччиною тут складає усього 192 кілометри, і греки здатні будуть стримувати нелегалів.

Грецькі фортифікації поки дають ефект. За даними New York Times, до країни потрапили наразі лише кілька тисяч мігрантів, на болгарському кордоні взагалі все спокійно. Тож це явно не криза з мільйонами біженців.

Однак тривожний дзвінок у тому, що нелегали успішно добираються човнами до грецьких островів, зокрема Лесбоса. Якщо наступні колони біженців озброяться цим прикладом, грекам буде дуже тяжко охороняти своє узбережжя.

Новости и события в Украине и зарубежом. Политика, экономика, общество, культура, спорт, наука, образование, технологии


Таким чином Ердоган шантажує Європу… або просто позбавляється біженців

“Європейський союз стає ціллю шантажу” – не на камеру, але впевнено заявляють європейські дипломати. Мовляв, Ердоган використовує колони біженців як зброю для тиску на Євросоюз.

І дійсно, сам Ердоган не особливо приховує свої мотиви. “Якщо європейці хочуть вирішити проблему, вони мають підтримати турецькі зусилля з політичного і гуманітарного розв’язання у Сирії”, – заявив турецький керманич 4 березня на зустрічі з членами своєї партії.

Новости и события в Украине и зарубежом. Политика, экономика, общество, культура, спорт, наука, образование, технологии


Тут треба нагадати, що Туреччина з кінця лютого веде справжню війну у Сирії з військами диктатора Башара Асада та його російськими союзниками. Вся операція починалася, зокрема аби звільнити від асадівців частину Сирії і переселити у цю “зону безпеки” ті самі 3,7 мільйона біженців, “розвантаживши” Туреччину. Але перемогти туркам поки не вдалося (зараз там “припинення вогню” (с).

Відтак, схоже що турки намагалися змусити європейців допомогти Анкарі – наприклад, вдарити санкціями по Росії чи вимагати від ООН миротворчої місії у Сирії.

Однак справжньою причиною може бути не велика геополітика, а звичайні гроші. Так, за угодою 2016 року, Євросоюз платить Туреччині приблизно 31 євро за кожного біженця – усього вийшло 6 мільярдів євро. Однак турецька урядова агенція Anadolu підрахувала, що країна витратила вже 40 мільярдів на переселенців із Сирії.

Втім, “Європейська правда” наводить і іншу точку зору: Ердоган насправді вимагає у Європи додаткових мільярдів – тому і залякує переїздом до ЄС мільйонів нових біженців.

Схоже, у Євросоюзі також вірять у цю версію. За даними Reuters, на початку березня березня дипломати країн ЄС провели закриту зустріч, де представники Франції, Німеччини, Італії та Нідерландів запропонували дати Туреччині більше грошей, аби заспокоїти Ердогана. Європейці зараз прораховують, як не показати Реджепу Таїпу, що шантаж спрацював – адже це мотивує турків і далі тиснути на Союз.

Ну, але сама ідея позбутися біженців Ердогану вже вигідна. Як і німці та французи, пересічні турки не в захваті від мільйонів переселенців і того, що їхня держава їх годує і утримує (а це загрожує рейтингам президента). Через це ердоганівська партія AKP вже програла вибори мера Стамбула – кандидат-переможець від Республіканської народної партії Екрем Імамоглу у своїй кампанії заявляв, що “сирійці загрожують достатку турецьких громадян”.

А самі біженці у цій історії – жертви, адже вони зовсім не мріють про знищення Євросоюзу. Все простіше: люди шукають за кордоном роботу, можливість жити краще (адже у Туреччині – економічна криза), у колонах є матері, які явно хочуть ростити дітей у Євросоюзі, а не у Сирії, де з 2011 року йде війна.

Євросоюз поки у безпеці, але міграційна криза – загроза

Хоча турки і далі лякають Євросоюз, поки що реальність скромніша (і очікувати розвалу ЄС теж не слід). Греки стійко обороняються, навіть попри критику у медіа через жорсткі дії. А за словами Александри Штігльмаєр, експертки European Stability Initiative, значна частина сирійських біженців уже будують життя у Туреччині, влаштовують дітей у школи – словом, не збираються кудись переїздити.

Однак у Брюсселі помітно занепокоєні, і ось чому. Якщо уявити, що до ЄС прибудуть сотні тисяч мігрантів, то проблема буде не лише у грошах. Та ж Австрія вже заявляла, що готова закрити кордони, і наплив біженців може призвести до нового розколу у Євросоюзі.

А ще паніка через мігрантів автоматично додасть популярності ультраправим популістам штибу “Альтернативи для Німеччини”, які виступатимуть з гаслами на зразок “захистити Європу від нелегалів”. Достатньо згадати, як на хвилі міграційної кризи президентом Франції ледь не стала ультраправа Марін Ле Пен. Такий сценарій дуже не влаштовує ліберально-демократичні еліти ЄС, відзначає Euractiv.

Проте головний наразі висновок з цієї кризи – це слабкість самого Євросоюзу. У Брюсселі не раз заявляли про намір стати потужною безпековою силою, йшлося навіть про спільну армію ЄС. А на практиці Союз навіть не намагається зупинити власне війну у Сирії, через яку біженці тікають до Європи – все зводиться до обговорення, скільки заплатити Ердогану.
Tags:     політика      ЄС      міжнародна політика      Ердоган      туреччина      світ