gototopgototop

Заборонений Бандера: які наслідки матиме польський закон про історичні злочини

Печать PDF
Новости и события в Украине и зарубежом. Политика, экономика, общество, культура, спорт, наука, образование, технологии У польсько-українських відносинах чергове загострення: 26 січня Сейм ухвалив нову редакцію закону "Про Інститут національної пам’яті (ІНП)", який значно розширює повноваження установи у справі розслідування "злочинів, вчинених проти польського народу та його доброго імені".

Якщо закон набере чинності, то особи, котрі говорять про "польські концтабори" під час Другої світової війни або заперечують "злочини українських націоналістів" проти польського народу, можуть отримати навіть три роки ув’язнення незалежно від місця вчинення злочину.

Бажання правлячої партії "Право і справедливість" пограти з електоратом знову охолодило атмосферу діалогу з Києвом та призвело до найбільшої за останнє десятиліття кризи у стосунках з Ізраїлем.

Чому зараз?

У польській політиці українську карту традиційно розігрують влітку, напередодні річниці "кривавої неділі" 11 липня 1943 року - апогею Волинської трагедії чи, як її називають у Польщі, Волинської різанини.

Власне, півтора року тому правопопулістська партія "Кукіз’15" подала проект закону "Про ІНП", згідно з яким заперечення "злочинів українських націоналістів" (в першу чергу — вбивств мирного польського населення на Волині) мало б переслідуватися нарівні із запереченням злочинів нацистського та комуністичного режимів.

У липні 2016 року Сейм проголосував за сумнозвісну резолюцію, котра визнавала події на Волині геноцидом польського народу, проте проект "Кукіз’15" відклали — ПіС він видався занадто радикальним.

Депутати від "Кукіз’15" неодноразово поверталися до "бандерівської" тематики, проте їхній зоряний час настав лише 25 січня цього року, коли у стінах польського парламенту вирішили обговорити, як це у державі, котра останніми роками будує образ найбільшої жертви Другої світової війни, купка молодиків у лісі спокійно святкує... день народження Адольфа Гітлера.

Новости и события в Украине и зарубежом. Политика, экономика, общество, культура, спорт, наука, образование, технологии
Кадри з розслідування телеканалу TVN24


Про те, що Польща має проблеми з ультраправими, західні ЗМІ почали активно писати після Маршу незалежності 11 листопада. Але тут образ був вартий тисячі слів: прихована камера телеканалу TVN 24 зареєструвала, як кільканадцять членів організації "Гордість та сучасність" в оточенні прапорів та з тортом зі свастикою п’ють "за здоров’я Гітлера та нашу батьківщину, кохану Польщу".

Репортаж був показаний 20 січня і одразу сколихнув громадськість. Опозиція слушно зауважила, що подібна активність ультраправих стала можливою завдяки поблажливому ставленню з боку ПіС.

Перша реакція влади була на гідному рівні — президент Анджей Дуда та прем’єр Матеуш Моравецький заявили, що у Польщі немає згоди на вихваляння нацизму, а генпрокурор Збігнев Зьобро доручив підлеглим розпочати слідство.

Але опозиційні політики та прихильні до них ЗМІ вирішили максимально використати ситуацію, звинувативши ПіС ледь не у сприянні нацизму.

Останні ж закономірно вирішили, що найкращий захист — це напад.

У нагоді стала тема боротьби за добре ім’я країни. На Заході часто використовують термін "польські концтабори" на означення тих таборів смерті, що Третій рейх створив на теренах окупованої Польщі. І хоча це переважно означає географічну прив’язку, поляки вбачають у цьому неприпустиме перекидання відповідальності за участь у Голокості.

Хоча польське законодавство вже дозволяє захищати імідж країни за кордоном, проте в ПіС, відхрещуючись від звинувачень у потуранні неонацизму, вирішили ще раз використати "козирну карту".

Поки новий міністр внутрішніх справ Йоахім Брудзінський 25 січня відповідав на незручні запитання опозиції, уряд витягнув заготовлений проект змін до закону "Про ІНП", згідно з яким за вживання вислову "польські концтабори" можна буде карати. А "Кукіз’15" не втратив шанс і нагадав про свою поправку про "бандерівців, що колаборували з нацистами".

Після палкої дискусії, в якій врешті-решт про українців говорилося більше, ніж про поляків та євреїв, Сейм 26 січня проголосував поправки пакетом.

279 з 414 голосів "за", 5 — "проти", 130 депутатів, переважно від "Громадянської платформи" та "Новочесної", утрималися.

Що зміниться у польському законодавстві?

Польські парламентарії ухвалили закон, за яким можна притягнути до кримінальної відповідальності тих, хто публічно вживатиме термін "польські концтабори", а також визнаватиме співучасть польської держави або народу в Голокості.

Покарання чекає й на осіб, які не перебувають на території Польщі.

Також до закону додали, що ІНП, окрім нацистських та комуністичних злочинів у 1917-1990 роках, може займатися і "злочинами українських націоналістів та формацій, що співпрацювали з Третім рейхом".

Під останніми розуміються "дії, вчинені українськими націоналістами у 1925-1950 роках, що полягають у застосуванні насильства, терору або інших форм порушення прав людини проти індивідів чи груп людей, а особливо проти польського населення. Злочином українських націоналістів та українських формацій, що колаборували з Третім рейхом, є також участь у винищенні єврейського населення та геноциді громадян Другої Речі Посполитої на території Волині та Східної Малопольщі".

На думку авторів проекту, Україна проводить історичну політику, шукаючи джерела своєї ідентичності у "злочинних формуваннях та злочинній ідеології українського інтегрального націоналізму", котрий "опановує усі сфери суспільного та публічного життя".

Навіть більше — згідно із законом, Україна намагається нав'язати Польщі своє бачення подій 75-річної давнини.

Варто особливо підкреслити згадку про те, що проект відповідає чинному законодавству ЄС, а результати його застосування матимуть позитивний вплив на польський держбюджет, що поповниться грошима від штрафів.

Адже покарання за згадку про "польські концтабори" та заперечення "злочинів українських націоналістів" передбачено однакове — або штраф, або ув’язнення терміном до трьох років.

"Сильна стурбованість"

Політики ПіС "українську" частину закону особливо не коментували, натомість представники "Кукіз’15" зробили з поправки ледь не головне своє досягнення в цій каденції.

Українське МЗС відреагувало швидко та зважено — відомство заявило, що "глибоко стурбоване фактом ухвалення законопроекту", котрий представляє сусідній народ виключно як "злочинних націоналістів" та "нацистських колаборантів". Дипломати висловили жаль, що "українська тематика вкотре використовується у внутрішній політиці Польщі, а трагічні сторінки спільного історичного минулого продовжують політизуватися".

Традиційно менш стриманим був голова Українського інституту національної пам'яті Володимир В’ятрович. За його словами, польські політики заморозили діалог істориків між Варшавою та Києвом, а сам закон є посиленням політичного диктату над історією в Польщі.

Новости и события в Украине и зарубежом. Политика, экономика, общество, культура, спорт, наука, образование, технологии
Минулорічні урочистості з нагоди 74-ї річниці трагічних подій на Волині. Фото "Укрінформ"


Варто зазначити: за всіх застережень до змісту та процедури обговорення нового закону, формально діалогові фахівців він не перешкоджає. У тексті документа прямо зазначено, що під його дію не підпадає праця науковців та митців.

Так само неможливо буде покарати В’ятровича чи іншого публічного діяча за вчорашні чи сьогоднішні висловлювання, як натякають в українському сегменті Facebook — закон не має зворотної сили.

Але Україна має всі підстави бути незадоволеною. На відміну від попередніх історичних криз, зараз не йшлося про симетрію — більшість у Сеймі банально використала українську позицію слабкого партнера для внутрішньої політичної гри.

Ізраїльський демарш

Більш голосно про своє обурення заявив сильніший партнер.

У суботу ввечері на оновлений закон відреагували ізраїльські політики, котрі зрозуміли нечітко сформульовану польську законотворчість як бажання взагалі заперечити участь поляків у Голокості.

Популярна ліва газета Haaretz подала все так, ніби польський парламент заборонив згадувати про будь-яку участь поляків у Голокості під загрозою кримінального покарання. Видання наводить приклад, як, на його думку, може діяти закон — що тепер під загрозою ув’язнення опиниться нащадок європейських євреїв, котрий скаже, що поляки були залучені до вбивства його дідуся чи що його матір вбили у польському таборі смерті.

Ще більше загострив ситуацію той факт, що саме 27 січня світ відзначає Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту у річницю звільнення в'язнів концтабору Аушвіц. Ізраїльтяни почали пригадувати полякам всі гріхи, справжні та уявні, польське публічне телебачення пустило в ефір відверто антисемітські коментарі з соцмереж.

Прем’єр Ізраїлю Беньямін Нетаньяху назвав закон необґрунтованим:

"Ніхто не може змінювати історію та заперечувати Голокост. Я доручив послу в Польщі вже цього вечора зустрітися з прем’єром та заявити про мій рішучий спротив закону". До критики приєднався авторитетний вашингтонський Музей Голокосту.

У неділю спікер Сенату Польщі Станіслав Карчевський підтвердив, що закон тепер перейде на розгляд верхньої палати парламенту, але ще перед цим він запрошує посла Ізраїлю, аби "обговорити зміст закону та, маю надію, розвіяти усі сумніви".

Поки прем’єр Моравецький та президент Дуда, як могли, пояснювали, що закон не зашкодить євреям говорити правду про Голокост, речниця ПіС Йоанна Копцинська сухо відрізала, що жодних змін до закону не заплановано, а прем’єр посла не прийме.

Польська партія влади знову розкололася на "голубів" та "яструбів".

Гібридний союзник

Міжнародна реакція на дії польського Сейму вкотре підтверджує: ПіС може зробити прем’єром будь-якого технократа у гарному костюмі з ідеальною англійською, може розв’язати всі проблеми родин з дітьми чи озолотити приватних підприємців, проте й надалі завалює піар та комунікацію.

Як в Україні ніхто не подбав про консультації з Польщею перед ухваленням закону "Про борців за незалежність" або з Угорщиною чи Румунією перед ухваленням закону "Про освіту", так само і в Польщі депутати так хотіли довести, що не мають нічого спільного з нацизмом та його злочинами, що виплеснули немовля разом із водою.

Перед Україною ж постає низка запитань.

Що робити з промовами усіх високопосадовців з нагоди державних свят, які згадують про героїзм УПА у боротьбі з комуністами чи нацистами? Чи використання публіцистами терміну "Волинська трагедія" вважатиметься запереченням "злочинів українських націоналістів"?

Якщо так, то які наслідки чекають на "порушників" у випадку перетину польського кордону? Як польський ІНП визначатиме науковців та митців — за дипломом чи за місцем роботи?

Аби документ набув чинності, його ще має схвалити Сенат та підписати президент, але на їх втручання в "українському блоці" не доводиться розраховувати.

Поки важко уявити, як закон буде реалізовуватися на практиці. Якщо польський ІНП таки відкриє якісь справи (вже зараз видно, що оскаржувачів не бракуватиме), вони розглядатимуться судами. Проте на незалежність останніх ПіС послідовно наступає.

Так чи інакше, новий польський закон стане тестом і для України. Чи зможе Київ переконати світ у абсурдності цих ініціатив? Чи лише обмежиться обережним дипломатичним запереченням?

За будь-якого сценарію новий закон став фактором, що у найближчі роки впливатиме на відносини Києва та Варшави.

Автор: Олена Бабакова, для "Європейської правди"