gototopgototop

Бюджетні війни в ЄС. Як Брюссель ставить на місце поляків та угорців

Друк PDF

Новости и события в Украине и зарубежом. Политика, экономика, общество, культура, спорт, наука, образование, технологии Країни-донори Євросоюзу вирішили покарати Варшаву та Будапешт, які «нехтують фундаментальними цінностями»

Наростання авторитарних тенденцій в країнах Центральної і Східної Європи поставило перед органами ЄС непросте завдання: яким чином впливати на країни-члени, які проявляють норов. Одним із способів є використання статті 7 Ніццької угоди про ЄС.

Вона дозволяє позбавляти країну-член прав, в тому числі права голосу. Проте для активації цього механізму необхідна згода всіх держав-членів ЄС, в тому числі і держави, щодо якої є звинувачення у нехтуванні фундаментальними цінностями ЄС.

Іншим засобом впливу є розподіл коштів в рамках бюджету ЄС. Початок процесу схвалення Багаторічного фінансового рамкового плану (Multiannual Financial Framework) на 2021-2027 роки дав можливість Європейській комісії сформувати нові інструменти впливу на держави-члени із метою захисту демократії і верховенства права.

Скорочення фінансування в рамках Фондів згуртування (Cohesion Funds)

Видання The Financial Times 22 квітня 2018 року повідомило про те, що проект Багаторічного фінансового рамкового плану на 2021-2027 роки міститиме новий механізм обрахування розподілу коштів Фондів згуртування. Цей механізм є засобом регіональної політики ЄС, яка спрямована на зменшення різниці в економічному розвитку окремих регіонів. Кошти із Фондів згуртування перераховуються в регіони, в яких ВВП на душу населення менше чим 75% від середнього показника по ЄС. Найбільшими реципієнтами цих фондів стали країни Центральної і Східної Європи, які приєдналися до ЄС в 2004-2013 роках. У Багаторічному фінансовому рамковому плані на 2014-2020 роки фінансування Фондів згуртування ЄС складає 351 млрд євро. В рамках цього фінансування, для прикладу, Польща має отримати 76,34 млрд, Румунія 22,28 млрд, Угорщина 21,41 млрд, Чехія 21,5 млрд, Словаччина 13,5 млрд.

Проте тепер у 2021-2027 роках, як повідомила FT, розподіл коштів Фондів згуртування повинен був враховувати не лише рівень ВВП на душу населення. У майбутньому Єврокомісія планує брати до уваги показники безробіття на душу населення, рівень його освіченості, стан екології, міграційні питання і рівень інновацій. А це означало б ймовірне зменшення фінансування для держав Центральної і Східної Європи та перерозподіл коштів на користь Італії, Іспанії, Греції і навіть окремих районів Франції. Саме ці країни найбільше постраждали внаслідок фінансової (2010-2015) і міграційної (2015-2016) криз. Окрім того Єврокомісія, за словами комісара із питань бюджету і людських ресурсів Гюнтера Еттінгера, планувала скорочення фінансування у рамках Фондів згуртування на 6-7% у 2021-2027 роках внаслідок виходу Великої Британії. Brexit означає втрату ЄС щороку до 11-12 млрд євро для спільного бюджету.

2 травня Єврокомісія опублікувала проект нового Багаторічного фінансового плану. Однією із його нових ідей, поряд із зменшенням розриву в економічному розвитку між старими і новими членами ЄС, спостерігається і зростання розриву в регіонах, в тому числі в багатих країнах. По суті, це був натяк на окремі держави західної Європи і Середземномор’я, яких більше всього торкнулася фінансова і міграційна кризи Тим самим проект Єврокомісії повністю підтвердив повідомлення, які раніше публікувало видання FT.

Новости и события в Украине и зарубежом. Политика, экономика, общество, культура, спорт, наука, образование, технологии


Проект Багаторічного фінансового рамкового плану на 2021-2027 роки передбачає, що фінансування Фондів згуртування складатиме 330 млрд євро, що на 6% менше, ніж передбачено попереднім рамковим планом.

На початку травня у Брюсселі презентовано довгостроковий бюджет ЄС у розмірі 1,279 трлн євро. У зв’язку з виходом Великої Британії, решті 27 членам ЄС доведеться збільшити свої внески с 1 до 1,1% ВВП.

Країни Центральної та Східної Європи іще в рамках закритого обговорення проекту багаторічного фінплану 25 квітня 2018 року чітко заявилипро свою опозицію новому механізму обрахунку розподілу Фондів згуртування. На їхню думку, новий механізм є фактично порушенням угод щодо створення ЄС. Відповідні цілі щодо функціонування Фондів згуртування були закладені вперше в Єдиному європейському акті, який почав діяти в 1987 році. Окрім того країни Центральної та Східної Європи вважають таку пропозицію Єврокомісії фактичним покаранням за відмову приймати пропорційну до рівня ВВП кількість біженців, які дісталися до ЄС в 2015-2016 роках. Офіційно нові критерії щодо розподілу коштів в рамках Фондів згуртування будуть опубліковані лише наприкінці травня 2018 року.

Публічна реакція Польщі та Угорщини на пропозиції скорочення і перерозподілу Фондів згуртування була різною. Так, Конрад Шиманські, який є заступником керівника МЗС Польщі з питань ЄС, заявив про опозицію бюджету, що не знаходитиме баланс між потребами різних держав-членів. За його словами, до компромісу іще далеко. Тим самим Шиманські стримано натякнув на те, що бюджет ЄС має бути схвалено в кінці кінців державами-членами в 2019 році. Зі свого боку Петр Сіярто, який очолює МЗС Угорщини, відверто назвав пропозиції Єврокомісії залякуванням.

Окрім того проект бюджету ЄС на 2021-2027 роки включає ідею скорочення фінансування у рамках Єдиної сільськогосподарської політики ЄС (Common Agricultural Policy), головними бенефеціарами якої окрім країн Центральної та Східної Європи також є Франція і держави Середземномор’я. Ця ідея також викликала спільну позицію з боку Варшави і Будапешта. Її озвучили в рамках зустрічі очільників урядів двох країн 14 травня.

Проте проект Багаторічного фінансового рамкового плану включав й інший, найнеприємніший сюрприз для молодших членів ЄС.

Механізм призупинення фінансування

Окрім нового алгоритму формування і розподілу Фондів згуртування і скорочення фінансування в рамках Єдиної сільськогосподарської політики Єврокомісія також запланувала запровадити новий механізм контролю над використанням коштів. Нововведення мало дати можливість Єврокомісії призупиняти, скорочувати чи припиняти розподіл коштів у рамках Фондів згуртування для держав, в яких під сумнів поставлено верховенство права чи демократичний лад. Про це вперше також повідомила FT.

Проект Багаторічного рамкового фінплану і справді містить графу «Згуртування і цінності», а також окремий параграф про те, що підрив верховенства права і демократії може поставити під сумнів ефективність використання коштів, які виділяє ЄС. Окрім того Єврокомісія підготувала окремий документ, який має офіційно запровадити новий механізм контролю над витратами Фондів згуртування. Відповідно до пропозиції Єврокомісія отримує право застосувати механізм. А призупинення, скорочення чи припинення фінансування офіційно вступатиме в дію, якщо проти нього не проголосує кваліфікована більшість Ради ЄС. Мова йде про 55% країн (не менше 16 із 27), які сумарно представляють не менше 65% населення.

Ця пропозиція Єврокомісії зустріла іще більший спротив, ніж ідея скорочення фінансування з Фондів згуртування на 6% і нової формули щодо розподілу коштів. На засіданні міністрів у справах ЄС 14 травня Польща розкритикувала механізм призупинення фінансування Єврокомісією як спробу узурпації влади. Угорщині не сподобалася розмитість формулювання про «загальні порушення», за які Єврокомісія матиме можливість втручатися в фінансування з Фондів згуртування. З іншого боку, Бельгія, ФРН, Франція і Швеція підтримали пропозицію Єврокомісії.

Новости и события в Украине и зарубежом. Политика, экономика, общество, культура, спорт, наука, образование, технологии

Віктор Орбан і Матеуш Маровецький спільні в своїй опозиції Брюсселю щодо питань бюджету. Фото – TVN24


Опозиція Варшави і Будапешту нововведенням Брюсселя є логічною. Так щодо Польщі Єврокомісія іще в грудні 2017 року ініціювала початок процедури у рамках 7 статті угоди про ЄС через судову реформу, яка, на думку керівництва ЄС, підриває незалежність судової гілки влади. На сьогодні Єврокомісія дала Варшаві можливість до 26 червня 2018 року залагодити всі протиріччя щодо судової реформи, щоб попередити голосування в рамках Європейської ради. Зрозуміло, що нові процедури припинення фінансування, які запропонувала Єврокомісія, стали б додатковим інструментом тиску в цьому випадку і на майбутнє. З іншого боку, претензії Угорщини щодо розмитості визначення «загальних порушень», спричинені розслідуваннями, які веде Європейський офіс боротьби із шахрайством щодо використання коштів Фондів згуртування Будапештом. Мова в тому числі іде про те, як проекти в рамках Фондів згуртування в Угорщині реалізовували рідні і знайомі нинішнього очільника уряду Віктора Орбана. Окрім того уряд правлячої партії Fidesz розглядає можливість створення вищого суду щодо державного управління. Угорська опозиція розкритикувала цю ідею, адже відкритим є питання наскільки незалежним від влади буде цей орган. Будапешт хотів би попередити отримання Брюсселем реальної можливості гарантування незалежності нового судового органу.

Що далі?

Справді ЄС чекають іще довгі дебати до повного схвалення Багаторічного фінансового рамкового плану на 2021-2027. Щодо питань фінансування в рамках Спільної сільськогосподарської політики і Фондів згуртування сторони будуть шукати компроміс, який, скоріше за все, передбачатиме певне скорочення і перерозподіл фінансування в рамках Фондів згуртування. У питаннях Спільної сільськогосподарської політики країни Центральної та Східної Європи будуть активно відстоювати свої позиції разом із державами Середземномор’я. До компромісу штовхатимуть ідеї країн-донорів і Єврокомісії, які хотіли б сконцентруватися в 2021-2027 роках на інноваційних сферах і конкурентоспроможності, а не на традиційних питаннях дотацій сільському господарству і Фондах згуртування. Проект Багаторічного фінансового рамкового плану на нову шестирічку передбачає саме таку зміну акцентів.

Проте найбільші протиріччя чекають ЄС у питаннях запровадження нового механізму призупинення Європейською комісією фінансування держав-членів. Не виключено, що наслідком дискусії стане іще більше відчуження країн Центральної та Східної Європи від Західної та Брюсселя.

Микола Бєлєсков, Інститут світової політики. «Главком»
Tags: