gototopgototop

Андрій Федур: "Янукович ніколи не буде притягнений до відповідальності і не понесе покарання"

Печать PDF
Новости и события в Украине и зарубежом. Политика, экономика, общество, культура, спорт, наука, образование, технологии «Я хотів би бути за життя визнаним адвокатом. От просто адвокатом, визнаним суспільством», – каже про себе Андрій Федур.

Про все суспільство говорити, мабуть, складно, а от серед людей, які потребують кваліфікованого правового захисту, Федур користується заслуженим визнанням: за списком його клієнтів, без перебільшення, можна вивчати історію країни останніх двадцяти років - Борис Колєсніков, Сандей Аделаджа, мама Георгія Гонгадзе, Сергій Курченко тощо. При цьому, сам він переконаний, що найкращі його справи – «це не ті, про які говорили по телевізору чи писали».

Зараз одразу кілька справ, які веде Андрій Федур, перебувають під пильною увагою медіа. Одна з них – так звана «справа рюкзаків», в якій він представляє інтереси Олександра Авакова, сина міністра внутрішніх справ. Власне гучна заява адвоката Федура про розвал цієї справи і стала приводом для даної розмови. Разом з цим, ми скористалися нагодою, щоб розпитати співрозмовника про актуальну ситуацію в українських судах, якість роботи правоохоронних органів, а також про те, чому "чинний президент ще може позаздрити, як все закінчилось у попередника…"



«Якби Аваков-молодший не був сином міністра, підозру йому б ніколи не вручили»

В квітні завершилося розслідування так званої “справи рюкзаків”, де фігурує син міністра внутрішніх справ Арсена Авакова Олександр. Коментуючи її для колег-журналістів, ви заявили, що в суді вона фактично розвалюється. Це – ваше, як його адвоката, бачення чи так воно й є?

НАБУ закінчило досудове розслідування, і прокурори САП відкрили захисникам матеріали цього кримінального впровадження. Я ознайомився з ними і можу стверджувати, що знаю матеріали кримінального впровадження не гірше за учасників процесу. Зокрема, тих, хто проводив розслідування. Там великий об’єм, вибачте, «сміття». І для того, щоб максимально швидко ознайомитися, я навіть взяв відпустку на весь травень - аби не брати участі у інших справах та мати можливість ретельно повивчати цю. Це вартувало того!

Що маєте на увазі під “сміттям”? Справа все-таки політична чи ні?

Там немає події злочину (сукупність об'єктивних ознак, що характеризують злочин — С.К.). Відповідально заявляю: немає! І моєму довірителю, на мій погляд, ніколи не була б вручена підозра, якби він не був сином міністра. Саме звідти питання: чи це політична ця справа, чи ні? Але про політичну складову ми не можемо говорити, тому що в нас немає такої правової дефініції, “як політична справа”.

Але я стверджую про інше. Якби мій довіритель не був сином міністра, припускаю, в цьому кримінальному впровадженні його б навіть як свідка не допитували би. Не кажучи вже про вручення підозри. На жаль, це той класичний випадок, коли те чи інше кримінальне впровадження дуже гучно починається, а потім якось тихо і смішно закінчується.

Я переконаний, що ця справа немає жодної судової перспективи, бо подія злочину відсутня. Не те, що мій довіритель не вчиняв кримінально-караного діяння, а самої події злочину не було в природі.

Ви говорили про те, що відео, яке фігурує у справі (за участі Авакова-молодшого і тогочасного заступника міністра внутрішніх справ Сергія Чеботаря), змонтоване. На якій підставі ви робите такі висновки?

Відео нам надали детективи, і воно не те, яке усі бачили в інтернеті.

Новости и события в Украине и зарубежом. Политика, экономика, общество, культура, спорт, наука, образование, технологии


Відрізняється?

Так. Спочатку було опубліковано відео в інтернеті, потім пішли гучні заяви, гучне затримання, суди і підозра. Класичний варіант свавілля по-українськи: спершу голосно заявляємо, оголошуємо злочинцями, а потім, як в тому анекдоті, довго відмиваємося. Так все і відбулося.

Коли нам детектив надав відео для перегляду, я був відверто здивований його якістю. Там, як то кажуть, не треба бути спеціалістом — неозброєним оком видно, що присутні якісь куски нарізки. Монтаж.

Давайте конкретно. В чому різниця між тим, що всі бачили в інтернеті, і тим, що надав слідчий?

Ми бачили відео, яке нам запропонували детективи як оригінал. Тому ми дивилися, буцімто, оригінал. Коли подивилися, я сказав: “Ну, вибачте, хлопці, ні...”

Так сильно відрізняється від того, що виклали в інтернет?

Ні, не сильно. Воно приблизно таке ж. Відео досліджували не ми - експертизу призначили детективи. Проводили її в СБУ. Вже на початку я сказав, що то якась нісенітниця, і запис зовсім не скидається на оригінал, порадив провести експертизу. У відповідь почув, що “експертизу призначили, але ми впевнені, що це оригінал, все прекрасно”. В результаті, експертиза тривала майже півроку.

Зрештою, нам оголосили про закінчення розслідування. Я ж одразу хотів глянути експертизу. Матеріалів -76 томів, а експертизи немає. “Де?”, - питаю. А мені: “Її немає”. Мовляв, ще не проведена. Як можна було закінчити розслідування, коли ще експертиза не проведена?! Я не повірив. Звернувся до прокурора, бо складається враження, що документ від мене приховали. Якщо вони мені її не відкриють, це не можна буде використати як доказ. За деякий час експертизу надали для ознайомлення. І вона дуже цікава.

Експерти зробили висновок, що не можуть провести експертизу, тому що їм на експертне дослідження надали якусь n-нну копію, а не оригінал запису. Також не надано технічний пристрій, за допомогою якого цей запис здійснювався. Тому вони не можуть провести експертизу і відповісти на питання, які цікавлять слідство. На тому й все.

Новости и события в Украине и зарубежом. Политика, экономика, общество, культура, спорт, наука, образование, технологии


Де оригінал? Він взагалі існує?

Думаю, ні.

Але ж він мав бути!

Там виникає чисто технічне питання, як здійснювався запис. За допомогою якоїсь техніки тощо. Я не можу стверджувати категорично, бо не я власник, але роблю припущення, що оригінал, скоріше за все, якийсь був. Але з огляду на те, як вони здійснювали запис, в рамках якого впровадження, думаю, ніхто ніколи не скаже правди. І оригінал відповідно не надасть. Як і судове рішення, за яким здійснювався запис. Його ж не можна просто так зробити - на це має бути відповідна санкція суду. Попросив документ для ознайомлення. Слідчий говорить: “Воно є”. “Чудово, - відповідаю. - Надайте для ознайомлення”. А він: “Не можу”. “Чому?” - перепитую. “Бо його немає”.

Я фактично закінчив ознайомлення з матеріалами справи, але судового рішення, на підставі якого здійснювався запис, серед них немає! Думаю, що коли ми залізли в спеціальні технічні питання, хтось вирішив, що краще цього не робити, не видавати «на гора», бо вони ще більше дискредитують, ніж отримають з цього користь.

Як вийшло так, що ви стали захищати сина Арсена Авакова?

Він до мене звернувся, і я уклав з ним угоду. Особисто. Тому я - його адвокат.

Скажу так, я брав участь у багатьох справах, котрі спочатку побачив по телебаченню чи прочитав в інтернеті. Зі справою Авакова така ж ситуація. Бо коли наші правоохоронці щось гучно заявляють, зрештою, у матеріалах справи потім будуть, як кажуть в Одесі, дві великі різниці. Саме так зі справою Авакова.

Олександр сам оплачує ваші послуги?

Так. У нас домовленість і підписаний договір. Ніяких питань між нами не існує.

Справа Авакова не має жодної судової перспективи, і там ситуація дуже проста. Все буде залежати від прокурора, від того, вибачте, на що вистачить розуму. Розуміння, що далі «ваяти» нікуди - треба закриватися чи йти до суду, себе ганьбити. Я в них в суді 100% виграю. При чому в антикорупційному, ще в якомусь, в будь-якому суді. Справа - повний нуль, абсолютно не цікава.

Новости и события в Украине и зарубежом. Политика, экономика, общество, культура, спорт, наука, образование, технологии


«За всю мою практику ніхто з прокурорських не «виносив мені мозок» так, як Кузьмін»

Як ви обираєте справи? Борис Колесніков (хай і у далекому 2005-му), Леонід Черновецький, Сандей Аделаджа, активісти Медведько і Поліщук, Сергій Курченко - ці люди з різних політичних таборів. Що є критерієм? Вам цікава складність справи?

Що стосується української політики, то я точно не представляю жодної з політичних сил. І я точно не є симпатиком тієї чи іншої політичної сили. До мене, як правило, в кримінальних провадженнях звертаються люди, коли вже, як то кажуть, немає іншого виходу.

Тобто ви - хороший кризовий менеджер?

Думаю, що так. Принаймні, про це свідчить статистика моїх справ. Я ніколи не керуюся ніякими політичними лозунгами. Справи, на щастя, вибираю сам. Вирішую, чи погоджуватися мені, чи ні. Якщо справа мені не цікава, я не буду нею займатися.

Є такі справи, які я не беру.

Наприклад?

Я не афішуватиму цього. Але не беру, навіть коли розумію, що можу виграти.

Ви - досвідчений адвокат. На це має бути причина.

Є справи, якими я не буду займатися, але людині, котра до мене прийшла, ніколи цього не скажу. Напряму люди дуже рідко звертаються. Зазвичай через когось. І коли я бачу, що справа така, яку я не хочу брати, прямо не скажу, знайду, на що інше послатися. Зрештою, я завжди можу послатися на свою зайнятість…

Принаймні коректно. А справу Кузьміна (Ренат Кузьмін - колишній скандальний перший замгенпрокурора часів Януковича — С.К.) ви готові вигравати?

Думаю, справу Кузьміна я вже давно виграв.

З моральної точки зору?

Безперечно. Хочете поясню чому?

Чому?

Я з Ренатом Кузьміним знайомий дуже давно, багато років. Так давно, що хтось може подумати, що я вже старий.

Новости и события в Украине и зарубежом. Политика, экономика, общество, культура, спорт, наука, образование, технологии


А ви і є немолодий.

Так. Але я ще не старий. В мене в цьому плані немає жодних проблем. Тільки голова боса і борода сива, але все нормально. Так от, з Кузьміним я знайомий давно. Знайомий добре. І, чесно кажучи, я вважаю, що йому дуже поталанило, що він програв у війні з Пшонкою, і його “пішли” з Генпрокуратури.

Війна у нього почалася ще з Медведьком, якщо що. Але сподіваюся, нашим читачам це вже не цікаво. Кажу про інше. Наскільки моральним ви вважаєте захищати людину, котра причетна до тюремного ув’язнення політичних опонентів колишнього президента?

Ще ніхто із прокурорських, а я до багатьох відношуся дуже скептично, не створив мені стільки проблем, скільки Кузьмін. В нас була одна не дуже гучна справа, але надважлива, принципова, із захисту. Так з цієї справи мені три роки мозок виносили…

Що за справа?

Справа однієї людини, не хочу називати прізвище, бо син цієї людини працював у мене спочатку стажистом, а потім адвокатом у компанії. Тобто це був такий прямий інтерес, розумієте? І за всю мою практику ніхто з прокурорських не виніс мені мозок так, як Кузьмін…

Поясніть чому.

Ми, як то кажуть, воювали не на жарт, воювали дуже серйозно. В результаті все добре. Я виграв цю справу. Провадження по моєму клієнту закрили, і все нормально. Щодо Кузьміна... Знаєте, я давно не займаюся моралями - хто хороший, хто поганий. На жаль, я багато кого знаю.

Коли Кузьмін звернувся до мене, щоб я його захищав, він може підтвердити це…

Сам звернувся?

Так. Я його запитав, чому до мене? Він дав відповідь, яка мене влаштувала.

Новости и события в Украине и зарубежом. Политика, экономика, общество, культура, спорт, наука, образование, технологии


Сказав, що ви - крутий адвокат?

Ні. Він мені сказав інше. Крутий - це дещо смішно. Мені не подобається. Про мене колись казали “авторитетний”, “відомий” тощо. Але про авторитет адвоката ніхто в цій країні ніколи не говорив.

Ви самі якому визначенню віддаєте перевагу? Хороший, успішний адвокат?

Я хотів би бути за життя визнаним адвокатом. От просто адвокатом, визнаним суспільством.

…Коли я спитав Кузьміна, чому він звернувся до мене, він сказав просту річ: “Якщо ти погодишся, ти захищатимеш мене”. І ви захищаєте його у кримінальних провадженнях, відкритих щодо впливу на суддю, котра розглядала справу Луценка. Правильно?

Так. Відверта дурня.

А також щодо захоплення більш ніж 10 тис. квадратних метрів землі в Пущі Водиці, де знаходиться його знаменита дача. На якому етапі справи, що там відбувається?

Дивіться, яка ситуація. Він до мене звернувся лише з тієї справи, що стосується суду. Тобто вироку нинішньому генеральному прокурору пану Луценку. Там я захищав не тільки його, а ще й слідчого, який розслідував цю справу, пана Войченка.

Фу! Жах.

Я розумів, що захищаючи одного, маю захищати й іншого.

Давайте називати речі своїми іменами. При Януковичі Войченко реально здійснював посадовий злочин. Він був на темній стороні.

Я абсолютно спокійний перед собою, перед своєю совістю, тому що я захищав Войченка від конкретного, абсолютно безглуздого звинувачення. Підозра була абсолютно бездарна, недолуга, нікчемна. Така ж точно була у Кузьміна. По Войченку чотири рази закрили це впровадження, а по Кузьміну воно просто висить. Там немає нічого. І ніколи не буде. Ця справа ніколи нічим не закінчиться. Скажу відверто, якби Кузьмін просто прийшов і сказав: “Хлопці, а що за претензії до мене?”, справа була б давно закрита. Ще раз: я не даю оцінок людям - поганий чи хороший. Я кажу, що була абсолютна відверта дурня у переслідуванні Кузьміна і Войченка саме за цим епізодом.

Новости и события в Украине и зарубежом. Политика, экономика, общество, культура, спорт, наука, образование, технологии


Дивіться, Луценка засудили у 2012 році. У ЄСПЛ він довів, що засудження було незаконним, оскільки затримували його за однією справою, а вирок дали за іншою. Щось дуже схоже сьогодні відбувається із паном Єфремовим. Питання глобальне: чому з роками нічого не змінюється?

Ситуація змінюється. Але, на жаль, на гірше. Дозволю собі стверджувати, що наша правоохоронна система і судова система з кожним роком стають тільки гіршими. Деградують. Всі роки моєї практики мене цікавило лише одне - суд. Немає суду - немає країни. Моє глибоке переконання. Сьогоднішня судова система України, судді, повністю деморалізовані. Там є усілякі негативні явища, і в мене самого багато претензій до суду, але всі ми все зробили для того, щоб судової системи в країни не було в принципі. Якщо порівнювати ситуацію при Кучмі (хоча мало хто скаже про нього добре слово), за нього з судовою системою в Україні було втричі краще, ніж потім.

З чим це пов’язано?

Це дуже просто пояснюється. У нас завжди при зміні влади вирішували одне з важливих питань - суд/суддя наш чи не наш? Тому ми дожилися до того, що інколи маємо такі зовсім ганебні явища.

Про НАБУ: «Ми створили орган, який зайнявся відвертими дурницями»

Ви неодноразово критикували створення спеціалізованих судів, зокрема Антикорупційного. Висловлювалися проти. Обґрунтуйте свою позицію.

Я навіть далі пішов. Заявив, що справжня боротьба з корупцією в Україні почнеться з ліквідації всіх антикорупційних органів.

Це чисто українські реалії чи обумовлено чимось іншім?

Ні, тільки нашим життям. Я взагалі не розумію, для чого нам потрібні ті чи інші антикорупційні органи, якщо у нас є правоохоронна система. Якщо прокуратура не здатна боротися зі злочинністю, підтримувати публічне обвинувачення в судах і доводити винність особи, яка вчинила злочин, треба говорити, що у нас щось не так з прокуратурою. А не казати, що ми зараз створимо антикорупційну прокуратуру, і настане щастя. Так не буває.

Якщо ми не можемо захистити свої права в суді першої інстанції, нам нічого створювати антикорупційний суд. Тим паче, питання, створення антикорупційного суду йде дуже тяжко.

Воно практично не рухається.

Я глибоко переконаний, що нічого путнього з цього не вийде. Я вже не кажу, що Конституцією заборонено створення чогось подібного. Як би комусь не хотілося - чи нашим партнерам, чи ще комусь - ми не можемо створити Антикорупційний суд, бо це спеціальний суд прямо заборонений Конституцією нашої держави. Тоді спочатку змінюйте Конституцію, а потім створюйте “трійки” - Ситник, не знаю, Холодницький, ще хтось…

Новости и события в Украине и зарубежом. Политика, экономика, общество, культура, спорт, наука, образование, технологии


Ситник прагне бути президентом, на вашу думку?

Я так розумію, що їм всім так пообіцяли, а тепер не знають, що з цим робити.

Хто пообіцяв?

Ті, хто впливає сьогодні на політичні процеси, які відбуваються в Україні. Єдиний, хто на те, що відбуваються в Україні, не впливає, - це український народ. От ми з вами на них не впливаємо. На жаль.

А кому пообіцяли? Ситнику?

Думаю, він не єдиний. Ці байки ходять. І вони мають, на мій погляд, підґрунтя. Нічого доброго, думаю, з цього не вийде.

Ми дуже голосно репетували, що треба створити НАБУ, і наступить загальне щастя, з корупцією буде покінчено тощо. Ми створюємо антикорупційні органи. В нас є НАБУ, є САП. Зараз кажемо про Антикорупційний суд. Але є проблемка. Будь-який закон матеріального права - чи це буде Конституція України, чи Кримінальний кодекс - не містить таких дефініцій, понять, як корупція. Люди на кожному кроці вживають цей термін, а я не бачу жодної статті. Всі говорять про корупційний злочин, а яка це стаття? Немає такої! Ми створили орган, який зайнявся відвертими дурницями.

НАБУ?

Так. Він зайнявся саморекламою, самопіаром. Повідомлення про роботу правоохоронних органів, які борються з корупцією, мають бути чіткі, як некролог. Що я маю на увазі. Якщо б було повідомлення тієї чи іншої державної установи, що Верховний Суд України залишив в силі обвинувальний вирок такій-то людині, було б про що говорити. А в нас всі репетують, щось розказують, вносять нікчемні відомості, як у справі Авакова, а потім виявляється, що немає події злочину, немає збитків, жодної копійки.

Чому з часів Януковича нічого не змінилося? Сьогодні, виходячи з ваших слів, справи так само фальсифікуються. Чому немає змін?

Немає відповідальності чиновника від правоохоронних органів. Немає відповідальності абсолютно. Взагалі.

Чиновника чи Президента?

Чиновника.

Новости и события в Украине и зарубежом. Политика, экономика, общество, культура, спорт, наука, образование, технологии


«Люди втратили певні запобіжники в тому, що дозволено, що ні»

В продовження розмови про Президента є ваша цитата: “Наш нинішній Президент ще може позаздрити, як все закінчилось у попередника”. Що ви мали на увазі?

Я вважаю, що сьогодні ситуація в країні є жахливою. Думаю, у нас можуть піти непередбачені процеси. Я цього дуже боюся.

Я теж. За яких обставин можуть «піти процеси», на ваш погляд?

У нинішнього президента, Петра Олексійовича Порошенка, найскладніше становище. Чому? Тому що ще жоден президент країни не був в таких умовах, в яких опинився він. Я не даю йому оцінок, хороший він чи поганий. Суттєва відмінність ситуації, яка була у Кравчука, Кучми, Ющенка, Януковича, від Порошенка — принципова. В чому біда? В країні війна. Хоч ми про це не заявляємо. Ми називаємо її всякими дурницями - АТО тощо. І є неймовірна кількість людей, які втратили своїх близьких. Неймовірна кількість людей, які взяли участь в бойових діях. Ці люди втратили певні запобіжники в тому, що дозволено, що ні. Є неймовірна кількість зброї сьогодні на руках.

Це правда.

І ця зброя рано чи пізно вистрілить. Цю гранату рано чи пізно кинуть.

З цього міномета рано чи пізно вистрілять. І у цієї неймовірної кількості людей, які взяли участь у бойових діях, зовсім інше сприйняття того, що не/справедливо. Для них справедливим буде пістолет, автомат, гранатомет. А не довгі судові процеси, зазвичай безперспективні. Бо він не може просто прийти в суд і захистити свої права. Який, на ваш погляд, основний суд в нашій країні?

Господарський?

А я є прихильником того, що основний суд – місцевий, який розглядає справу в першій інстанції. Тому що там відбувається правосуддя. А далі вже, як то кажуть, «хто у що грає». І якщо ми з вами не маємо суду місцевого, у нас немає жодних шансів.

Ви прогнозуєте хунту?

Ні, думаю, що в Україні це неможливо. Так склалася наша історія, особливість цієї землі в тому, що я не знаю жодного історичного періоду, коли б українці - жителі цієї території - ходили під одними й тими ж прапорами….

Новости и события в Украине и зарубежом. Политика, экономика, общество, культура, спорт, наука, образование, технологии


Ви починали співпрацювати із Курченком. Але тривало це недовго. Чому?

У справі Курченка ми не знайшли спільного розуміння на організацію захисту.

В ціні не зійшлись?

Ні, не знайшли спільної мови, як має бути організований захист. Я зазвичай вивчаю матеріали і домовляюся з клієнтом про те, як ми будемо захищатися. Домовленість дуже проста – ми приймаємо спільне рішення, а потім прийняті рішення виконуються. Але якщо в цій частині йде збій, я завжди відмовляюся від захисту.

Тобто Курченко не дотримався спільно прийнятих рішень?

Саме так. Тому ми спокійно потиснули один одному руки й розійшлися.

А він звертався напряму до вас?

Не зовсім, на той час Курченко знаходився за кордоном. Через посередника ми домовились про зустріч. Зустрілись, обговорили принципові питання. Але я не люблю, коли один тягне в один бік, другий – у інший, третій – у третій. Потім не знайдемо крайніх, хто буде відповідати.

Ви слідкуєте за тим, що відбувається у справі?

Майже не слідкую через брак часу. Крім того, утримуюсь від коментарів у цих справах, бо це буде не етично з моєї сторони.

Чи морально захищати таких людей? Ми всі пам’ятаємо про Курченка за часів Януковича…

З цього приводу у мене дуже простий підхід. Я завжди дивлюсь на конкретні підозри, обвинувачення. Глибоко переконаний, що людина, яка вчинила кримінально каране діяння, і стосовно неї проводять розслідування за цим кримінальним діянням і зібрані докази, вона повинна нести відповідальність. А якщо вам людина не подобається, і ми щось шиємо білими нитками, то завжди кажу, що це безглуздо, цього робити не можна.

Я глибоко переконаний, що людину можна притягнути до відповідальності лише за те кримінально каране діяння, яке вона безпосередньо вчинила. А не те, що ми тут щось вигадуємо і хочемо «за вуха притягнути».

Ви ж маєте розуміти, що Курченко, Кузьмін, інші не були білими янголами за часів Януковича. Те, що відносно них фабрикуються справи, це вже інше питання. Але ж є ще моральний бік цієї ситуації...

Можливо, я не правий, але глибоко переконаний, що фабрикація кримінальних справ - це набагато гірше, ніж погана людина, яка вчиняла погані вчинки чи при старому злочинному режимі, чи при новій демократичній владі. Хоча режим був один, влада інша. Фабрикація справ – це є ще гірше.

Новости и события в Украине и зарубежом. Политика, экономика, общество, культура, спорт, наука, образование, технологии


Приймаю відповідь. А вам не пропонували захищати Віктора Януковича?

Ні, не пропонували. Ні Янукович, ні його рідні до мене не звертались. В них є своя група захисників. Вони працюють, з деякими з них я знайомий. Чесно кажучи, справа, яка слухається зараз у суді, - це величезний подарунок Януковичу. Бо це повний абсурд, незалежно від того, чи можна ухвалити обвинувальний вирок до того чи іншого свята.

Ви серйозно? Це досі так? Пам’ятаєте, як Тимошенко взяли під варту в день народження Інни Богословської?

Що стосується Юлії Тимошенко, вона зверталась тоді до мене про допомогу, але попри наше давнє знайомство, ще починаючи з дев’яностих (її попередньої справи при Кучмі), я був у відрядженні за кордоном. З нею зустрівся мій колега, вони також були знайомі, переговорив. Я сказав, які речі необхідно дослідити. І далі вийшло, на мій погляд, відверте непорозуміння, бо вона переадресувала мого колегу до однієї людини (некоректно зараз називати прізвище цієї людини, бо її тут немає) для того, аби вони обговорили позицію. Мій колега висловив нашу позицію, як ми бачимо розвиток подій. А тій людині це не сподобалося, і Юлія Володимирівна мені більше не зателефонувала. Біда в чому: ми чітко спрогнозували розвиток подій, і перший пункт, який ми назвали, він відбувся. Зокрема, я сказав, що завтра їй відключать пряму трансляцію. Я мав на увазі не буквально завтра, а в найближчій перспективі, але ж треба було, щоб відключили саме завтра.

Я погодився б із задоволенням захищати Юлію Тимошенко у 2011-2012 роках, але не склалося.

«Справа, яка слухається зараз у суді, - це величезний подарунок Януковичу»

Прокоментуєте справу Януковича?

Справа Януковича - це величезний подарунок самому Януковичу. Те, що відбувається в суді, це абсолютний фарс. Що цікаво, адвокати Януковича це прекрасно розуміють, і вони з цим граються. Я вважаю такі заочні процеси брутальним порушенням прав і свобод людини. Коли Янукович програє тут, в Україні, вони звернуться до Європейського суду. Я не розумію, чому туди не призначили прокурора-«старого зубра», який на процесі з’їв всі свої зуби. А поставили цих хлопчиків. Потім цих хлопчиків зроблять крайніми. Сьогодні їм позачергові звання дають, а завтра зроблять крайніми.

Коли Янукович звернеться до Європейського суду, виграє справу на 100 відсотків, тому що було порушення права на захист. Він не мав можливості захищатися в суді. В Європі це важливо, є рішення прецедентні в суді, там вони виграють 100 відсотків і відповідно пошиють в дурні нас. Я думаю, що цей процес спеціально так створений.

Поясніть. Тобто хтось в українській владі хоче реально надати Януковичу перевагу, зробити його переможцем?

Думаю, що не зовсім так, хоча позапроцесуальні домовленості я не виключаю. Але думаю, що, скоріш за все, це пов’язано з амбіціями будь-якою ціною цю справу продавити.

Ця справа, і ви знаєте це краще за мене, – головна іміджева справа нинішнього Генерального прокурора України Юрія Луценко.

Він її програє. І не може цього не розуміти.

А програє він, тому що недостатньо підготувався? Чи справа фейкова, а Янукович - «білий та пухнастий»?

Ми ж не розказуємо, що Янукович - «білий та пухнастий». Звинувачення, зазначені в обвинувальному акті, на мій погляд, не витримують критики. Я глибоко переконаний, що цей так званий заочний розгляд справи, зрештою закінчиться фіаско, бо в Європейському суді буде визнано порушення права на справедливий суд (ст. 6 Європейської конвенції) та права на захист.

Між іншим, я особисто не дуже розумію, як адвокат може брати участь у справі, коли відбувається заочний розгляд. Як узгоджуються позиції зі своїм клієнтом? Це не можливо. І рано чи пізно цим скористаються і таким чином виграють цю справу.

Тобто справа Януковича замість трампліна для подальшої політичної кар’єри для Юрія Луценка може потягнути його вниз?

Куди вона його потягне, я не знаю, бо в нас в державі такі біди відбуваються. Я не міг навіть спрогнозувати, що він стане генеральним прокурором…

Спекулятивне питання: чи вважаєте ви попередню владу шкідливою?

Я думаю, будь-яка влада для народу України була шкідлива.

І нинішня також?

І нинішня також.

Представники попередньої шкідливої влади після всього, що вже відбулося в країні, понесуть покарання тут, в Україні?

Ні. У нас немає відповідальності державних чиновників. У нас завжди для них була абсолютна безвідповідальність. Вони будуть вигадувати якісь безперспективні справи.

Новости и события в Украине и зарубежом. Политика, экономика, общество, культура, спорт, наука, образование, технологии


Справа Кушинської: «Я можу заявити, що вона не вчиняла цього вбивства»

Мене цікавить справа Любові Кушинської. Це відома історія: жінку, яка була засуджена на довічне ув’язнення за подвійне вбивство, помилував Президент за допомогою народного депутата Олександра Грановського. На моїй пам’яті це прецедент, коли нардеп стає правозахисником.

Я веду цю справу і записую собі в плюс. До мене звернувся Грановський, він розказав цю історію і попросив вивчити питання. Він в’язався в цю справу, тому що у Качанівській колонії (Харківська область), де жінки відбувають довічний вирок, був заступник міністра юстиції і розказав йому, що є така людина, яка 20 років знаходиться в тюрмі, ніколи не визнавала своєї вини та заявляє, що не вчиняла вбивства. Одразу після відвідування колонії, ще під враженням від всього цього Грановський зустрівся зі мною і попросив вивчити це питання. Я сказав, що маю вивчити справу і поспілкуватися зі своїм майбутнім клієнтом.

Ваші послуги оплачував Грановський?

Ні, цю справу я веду безкоштовно. У мене є справи, які я веду безкоштовно.

Як ви їх обираєте?

Їх життя мені обирає. Я не міг взяти грошей. Найскладніше для мене було зайти в колонію і зустрітися з цією жінкою.

Чому?

Тому що я відомий адвокат і розумів, що, зустрівшись із нею, даю їй певну надію. Це був для мене дуже складний вибір, можливо, найскладніша зі всіх справ, що я вів. Але я подумав, що в людини і так шансів немає - вона засуджена на довічне, вже 20 років провела за ґратами, можливо, вивчивши її справу, я знайду щось, що їй допоможе. І ця думка переважила над тією, що я даю надію людині, і якщо щось піде не так, я її вбиваю.

Ви змогли би пережити поразку?

Я не навчився визнавати поразки і не міг це прийняти. Я розраховував на те, що я виграю, безперечно. Якщо б на це не розраховував, не брався б, це для мене важливо. Ускладнило ситуацію ще й те, що коли я зайшов, вона розказала, що ще тоді, у далекому 1997 році, бачила мене по телевізору і хотіла такого адвоката, як я. Також вона мені заявила, що вийде на волю. Я десятки разів говорив, що не можу розділити стовідсотково ці судження і що шанси у нас мізерні. Але я вивчив ретельно її справу і знайшов, за що зачепитись.

Новости и события в Украине и зарубежом. Политика, экономика, общество, культура, спорт, наука, образование, технологии


На сьогодні я можу заявити, що вона не вчиняла цього вбивства. І я готовий був довести це в суді. Зараз справа Кушинської не виграна, вона лише помилувана Президентом і вийшла на волю, але стосовно неї є вирок, який набрав чинності і не скасований. Сьогодні переді мною задача номер один - цей вирок переглянути. Я розумію, що цьому будуть сильно пручатися, і це створить прецедент. Коли людина, яка більш як 20 років сиділа в тюрмі, має шанс на те, що її справа буде переглянута. І якщо я доб’юся перегляду цієї справи, я переконаний, що вона буде виправдана. Я зібрав для цього достатньо доказів, якими я буду оперувати в суді. Мені пощастило, що в цій справі є об’єктивні дані, якими я можу оперувати і через 20 років. Я розраховую, що такий процес в Україні буде.

Ув’язнення Кушинської пов’язано із тим, що проти неї виступали впливові особи. Чи можливо змінити в Україні ситуацію, коли впливовість тієї чи іншої людини на судову систему може вирішити долю іншої людини в абсолютно протилежну сторону?

Цю ситуацію не тільки можливо, а й конче необхідно міняти, бо якщо її не змінити, то ми всі приречені на подібні речі. Від сваволі ніхто в Україні не захищений - від двірника і до Президента країни. Змінити це можна лише через одне - необхідно змінити суд. Щоб суд був дійсно незалежний.

Я вже фактично дійшов до думки, що за сьогоднішніх умов неможливо мати в Україні незалежний суд. Я вже навіть готовий, як то кажуть, піти Сінгапурським досвідом і запросити сюди суддів з Лондона, наприклад. Хай вони керують правосуддям, скажемо, п’ять чи скільки років. Далі формується українська судова система, але суддя має бути незалежним - і від президента і від прем’єра, і від парламенту, від Вищої ради правосуддя.

А ми робимо ще гірше, ніж те, що було. Те, що зараз робиться з суддями, взагалі помножить на нуль нашу судову систему. Усі судді в підвішеному стані, бо вони не знають, чи опиняться в якомусь окружному суді, чи взагалі у суді, чи їх через різні процедури викинуть із системи. І тому дуже багато хто працює по принципу «чого хочете». Сьогодні в них є один хазяїн і вони моляться йому, завтра буде інший, і буде так само.

Поки ми з вами не визнаємо, що нам треба справді незалежного суддю, авторитету якого ми б довіряли, який буде судити по справедливості і по совісті, а для прийняття рішення буде застосовувати виключно чинний закон, в нас перспективи немає.

Скажіть, як вважаєте, Янукович - без прив’язки до конкретної справи – чи вчиняв злочинніі дій відносно українського народу?

Як людина, як адвокат я можу, мабуть, припустити те, що були вчинені неправомірні дії. Але, по-перше, це необхідно доводити в установленому законом порядку і абсолютно чітко, скрупульозно, до дрібнички, як то кажуть, щоб комар носа не підточив. Має бути ідеальний судовий процес. Судовий процес, якому повірять всі. Не такий, як в Оболонському суді.

Чи бачите ви перспективу?

Не бачу. Я переконаний, що Янукович ніколи не буде притягнений в установленому законом порядку до відповідальності і ніколи не понесе покарання. Процеси, які відбуваються в Україні, для Януковича вже не мають ніякого значення.

«У справі Гонгадзе було багато паскудства і політики»

Ви заявляли, що до вбивства Бузини були залучені спецслужби. Звідки такі висновки?

Я в цьому переконаний і сьогодні.

Спецслужби якої країни - нашої чи сусідньої (мається на увазі російські - С.К.)?

Очевидно, що це вбивство (Бузини - С.К.) було потрібно не Україні. Таке в мене переконання. Але я не виключаю, що в цьому участь брали і представники наших правоохоронних органів. Тому що непогано все робити чужими руками. В цьому розслідуванні було зроблено все не так, як треба. От абсолютно все.

Нашими правоохоронцями?

Так.

Спеціально або по дурості?

Думаю, що було і те, і те. Спочатку призначили таких цапів-відбувайлів, на кого повісять відповідальність (маються на увазі Медведько і Поліщук, котрих звинуватили у вбивстві - С.К.). І далі понеслася. А коли прийшов я - а прийшов я, як то кажуть, вчасно - у них (слідства - С.К.) все пішло не так.

Якщо ми будемо поглиблюватися у справу Бузини, я зачеплюся за справу Гонгадзе, до якої ви також мали безспосередній стосунок.

В мене дуже негативне ставлення до цієї справи.

В сенсі?

Там розслідування ніхто не хотів проводити. Ніхто. Взагалі. Об’єктивного належного розслідування. Там було дуже багато паскудства, багато політики і дуже мало того, що пов’язано зі справою. Після смерті Лесі Гонгадзе я поклав на себе обов’язок справу не коментувати.

Яке у вас співвідношення справ, які ви берете, тому що вважаєте за потрібне їх взяти, “безкоштовних”, так би мовити?

Дуже мало.

Відсотків 10?

Думаю, що менше.

Це гучні справи чи якісь менш значні?

Чесно кажучи, мої кращі справи - це не ті, про які говорили по телевізору чи писали.

Источник