gototopgototop

Фінальний секстет. Кого заведе Порошенко до Конституційного суду

Печать PDF
Новости и события в Украине и зарубежом. Политика, экономика, общество, культура, спорт, наука, образование, технологии Президенту приписують план взяти Конституційний суд під тотальний контроль. До мети залишився один крок?

Конкурсна комісія нарешті обрала шість кандидатур, які подано на розгляд Петру Порошенку на призначення суддями Конституційного суду за президентською квотою. Главы держави треба обрати з цього списку двох.

Нагадаємо, 12 грудня провалилась чергова спроба суддів Конституційного суду обрати собі керівника. До того судді вже намагались це зробити у травні та на початку листопада, але безуспішно. У грудні вибори провести також не вдалося, оскільки навіть не були висунуті кандидатури – нема консенсусної фігури. Чергова спроба обрання голови КС попередньо запланована на січень – очікується, що до того часу дві вільні вакансії в суді за своєю квотою президент таки заповнить і, скоріш за все, саме хтось з цієї пари новачків буде фаворитом у цій боротьбі.

Всього до складу КС мають входити 18 суддів: по 6 – від президента, Верховної Ради та з’їзду суддів. За новим законом «Про Конституційний суд України», який набув чинності в серпні цього року, відбір кандидатур на посади суддів КС відбувається на конкурсних засадах. Конкурсна комісія, яка мала відібрати кандидатури для затвердження їх главою держави за його його квоті, була створена указом Петра Порошенка 4 жовтня 2017-го року та складається з п’яти осіб.

На сьогодні у Конституційному суді працюють 14 з 18 суддів. Недостачу мають поповнити Верховна Рада та президент – кожен з цих владних інститутів має делегувати по два судді. Останнього разу ряди КС поповнив з’їзд суддів, який в листопаді закрив свою квоту призначенням Віктора Городовенка. Взагалі шість з діючих суддів потрапили туди ще до 2014-го року. Після Майдану своїх представників у суді змінила Верховна Рада, ввівши до його складу чотирьох нових суддів, двох – з’їзд суддів та ще двох – президент. Один з президентських ставлеників – Володимир Мойсик – претендував у травні на посаду голови після того, як сплив термін повноважень попереднього керівника Юрія Бауліна, але безрезультатно. Тепер президент, якому треба закрити ще дві свої вакансії, намагатиметься ввести більш компромісну для інших суддів кандидатуру майбутнього голови.

Відзначимо, що Конституційний суд, який довгий час знаходився в ступорі і не приймав ніяких рішень, в останні тижні перед Новим роком раптово відзначився кількома вердиктами. Зокрема, визнав неконституційним закон про «партійну диктатуру», яким партії можуть «чистити» свої списки вже після виборів. Зараз Рада очікує вердикту щодо двох спрямованих до КС законопроектів про депутатську недоторканість, один з яких авторства президентства.

Отже, конкурсна комісія провела співбесіди з 15 кандидатами на посаду судді і зупинилась на шести з них. То ж з кого тепер обиратиме президент і які шанси очолити суд мають ці кандидати після свого призначення.

Новости и события в Украине и зарубежом. Политика, экономика, общество, культура, спорт, наука, образование, технологии


Сергій Головатий (63 роки) – однозначно, найвідоміший персонаж з цієї шістки. Він двічі обіймав посаду міністра юстиції – в 1995–1997 роках за президентства Леоніда Кучми та у 2005-2006 роках за президентства Віктора Ющенка. Був народним депутатом шести скликань, зокрема, від Блоку Юлії Тимошенко, «Нашої України» і Партії регіонів. В 2010-му році Головатий розрахував обратись суддею в Європейський суд з прав людини, але несподівано програв правозахисниці Ганні Юдковській. Після Майдану один з досвіченіших українських правників зблизився з новим президентом: в 2015-му його ввели у склад Конституційної комісії, а в березні 2017-го Порошенко призначив Головатого у склад Венеційської комісії «За демократію через право» замість іншого «регіонала» Сергія Ківалова. Нещодавно Головатого було обрано віце-президентом підкомісії з верховенства права цієї комісії.

Декларація Головатого вражає – три квартири в Києві (щоправда, він володіє лише 50 % на них), житлові будинки в Смілі Черкаської області (50% прав) та Оленівці Київської області, чотири земельні ділянки в тій же Оленівці та Вільшанах на Черкащині загальною площею майже 7,5 тисяч квадратних метрів, та… храм УПЦ КП. Доходи Головатого – пенсія, довічні виплати за звання члена-кореспондента Національної академії правових наук та дохід від зайняття професійною діяльністю (в 2016-му це був проект USAID «Справедливе правосуддя»). В банках він тримає 66 тис. грн плюс 30 тис. грн готівкою, також з заощаджень Головатого – майже 20 тис. євро та $6 тис. Серед інших прізвищ ця кандидатура набрала найбільше балів і комісія визначила її пріоритетною.

Новости и события в Украине и зарубежом. Политика, экономика, общество, культура, спорт, наука, образование, технологии


Оксана Грищук (40 років) – наймолодший претендент, професор кафедри теорії та філософії права Львівського національного університету ім. І. Франка. Захистила кандидатську дисертацію на тему «Право людини на компенсацію моральної шкоди» та докторську на тему «Людська гідність у праві: філософський аспект». Звертає на себе увагу нескромна декларація науковця – її сім’я володіє трьома житловими будинками, трьома квартирами, двома земельними ділянками у Львівскій області і гробівцем (склепом). Сама професор пересувається на «Лексусі» 2010-го року випуску і тримає $17 тис. готівкою.

Новости и события в Украине и зарубежом. Политика, экономика, общество, культура, спорт, наука, образование, технологии


Анжеліка Крусян (49 років) – завідувач кафедри конституційного права Київського інституту Національного університету «Одеська юридична академія», професор, член Конституційної комісії. Є автором низки праць з конституціоналізму: «Сучасний український конституціоналізм: сутність, структура, принципи», «Проблеми теорії конституційного права України», «Конституційний процес в Україні та світовий досвід конституціоналізму» та ін.

Одна з найбільш дискусійних кандидатур, яку вважають фаворитом Банкової. Крусян також брала участь у конкурсі до Верховного суду, але вибула з нього за результатами підсумкового рейтингу. Зважаючи на місце роботи, Крусян називають близькою до екс-«регіонала» Сергія Ківалова. Ця кандидатура вже наробила галасу в лавах прогресивної громадськості саме через свій «ківалівський» бекграунд. Під час виборів до Верховного суду Громадська рада доброчесності засумнівалась в правдивості інформації щодо задекларованих статків Крусян, а фундація Dejure, яка аналізувала кандидатів до Конституційного суду, зазначила, що кандидатка невчасно подала майнову декларацію при подачі документів на конкурс, тому не мала бути допущеною до співбесіди. Тим не менш, Крусян увійшла до підсумкової шістки, більш того, є третьою в списку за пріоритетністю.

Згідно з декларацією, Крусян володіє п’ятьма квартирами в Одесі та двома гаражами, причому єдине авто (BMW 318i) записане на сина. Кандидатка отримала в 2016-му році дохід від відчуження нерухомого майна в 280 тис. грн та квартиру у подарунок вартістю майже півмільйона гривень.

Новости и события в Украине и зарубежом. Политика, экономика, общество, культура, спорт, наука, образование, технологии


Василь Лемак (47 років) – завідувач кафедри теорії та історії держави і права юридичного факультету Ужгородського національного університету, професор, доктор юридичних наук. Має низку наукових праць та публікацій – зокрема, захищав дисертації на тему правової реформи в Чехії та Словаччині та положення Закарпаття в державно-правовій системі Чехословацької республіки в 1919–1939 роках. В мотиваційній записці зазначив, що брав участь у розробці низки законопроектів – в тому числі, «Про Конституційний суд України», ухвалений Верховною Радою в липні цього року. Перебував у складі Національної конституційної ради при президенті. Був залучений до експертного відпрацювання питань конституційності створення антикорупційного суду. Згідно з експертним висновком, який готував Лемак, якщо для суддів антикорупційного суду будуть встановлені не передбачені Основним Законом винятки щодо порядку їхнього відбору та призначення, він отримає характер надзвичайного суду, створення якого заборонено Конституцією.

У Лемака та його дружини, яка працює в цьому ж університеті, – шість земельних ділянок в Закарпатській області та дві квартири в Ужгороді. Сім’я має п’ять легкових автомобілів, з яких чотири – сьома модель ВАЗу, та мікроавтобус ГАЗ. Окрім заробітної плати, професор задекларував довічну плату за звання члена-кореспондента (36,7 тис. грн на рік) та дохід від відчуження рухомого майна (55 тис. грн). Ніяких заощаджень у подружжя Лемаків нема.

Новости и события в Украине и зарубежом. Политика, экономика, общество, культура, спорт, наука, образование, технологии


Павло Любченко (50 років) – професор кафедри державного будівництва харківського Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого. В 2014-му балотувався в Верховну Раду на 100-му окрузі в Кіровоградській області від Радикальної партії Ляшка (шосте місце). В своїй передвиборчій програмі позиціонував себе як «доктора юридичних наук в галузі конституційного та муніципального права, з більш ніж двадцятирічним досвідом викладацької, наукової, законотворчої та правозахисної діяльності». Виступав за прийняття нової Конституції, формування парламенту європейського зразка, децентралізацію та недопущення приватизації стратегічних підприємств та припинення «свавілля олігархів та монополістів».

Любченко є автором кількох праць з місцевого самоврядування. На форумі «Студзона» думки студентів про Любченка як викладача різняться: хтось називає його надто суворим та жорстким, хтось – дуже грамотним та гуморним. З нерухомості у кандидата лише два гаражі в Харківській області, хоча автівка лише одна – Toyota Landcruiser 2008-го року випуску. Володіє приватною фірмою «Бартер» та 75 % спільного підприємства «Біомашприлад-Україна». На банківських рахунках зберігає майже 350 тис. грн та $27 тис. готівкою. Фундація Dejure, яка проводила перевірку кандидатів в судді КС, зазначала, що Любченко не задекларував дві квартири в Харкові та два об’єкти незавершеного будівництва в Луганській області.

Новости и события в Украине и зарубежом. Политика, экономика, общество, культура, спорт, наука, образование, технологии


Сергій Чехович (53 роки) – головний консультант департаменту з питань конституційної реформи Головного департаменту правової політики Адміністрації президента. Власне, поточне місце роботи потенційного судді не викликає сумнівів, чиєю креатурою він є. Хоча на Банковій Чехович почав працювати ще в 2008-му році, коли ця структура ще називалась Секретаріатом президента. Захистив кандидатську дисертацію на тему «Правове регулювання міграційних процесів в Україні». Задекларував факсимільне видання Пересопницького Євангелія (ХІХ ст.), старовинну бельгійську мисливську рушницю та сім старовинних ікон. Схоже, всі гроші, зароблені за роки на держслужбі, Чехович пускає на своє захоплення раритетами – заощаджень у нього лише 1800 грн.

Тепер президенту доведеться обрати двох серед шести кандидатур. Ми подали їх в алфавітному порядку, а комісія розташувала таким чином в плані пріоритетності – Головатий, Лемак, Крусян, Любченко, Чехович, Грищук. Але остаточний вибір – за Порошенком, якого опоненти звинувачують в планах взяти Конституційний суд під тотальний контроль.

Джерело: Главком