Думки експертів

Експерти пояснювали цю позицію побоюванням ескалації конфлікту з боку Росії.

“Ми не заохочуємо, але рішення — за Україною”. Так під час свого візиту до Києва держсекретар США Ентоні Блінкен відповів на питання, чи дозволять Києву завдати ударів по території Росії американською зброєю. Ця відповідь змусила оглядачів говорити про те, що адміністрація президента США Джо Байдена змінила свою позицію щодо незастосування американської зброї проти цілей на території Росії.

Від початку повномасштабного вторгнення, західні партнери надавали зброю Україні для боротьби з російською агресією тільки на суверенній українській території. "Ми просили українців не застосовувати надану США техніку для прямих атак в Росії", - казав минулого року тогочасний очільник Об'єднаних штабів Збройних сил США Марк Міллі.

Експерти пояснювали цю позицію побоюванням ескалації конфлікту з боку Росії.

Старший директор Євразійського центру Атлантичної ради Джон Гербст в коментарі Українській службі Голосу Америки пояснює: адміністрація президента США повірила у залякування Росії ядерною зброєю. Саме через це, міркує він, Сполученим Штатам так важко погодитися надавати нові можливості, про які просить Київ — так було з мобільними артилерійськими системами HIMARS, літаками F-16 та далекобійними ракетами ATACMS.

“Схема завжди однакова: вони кажуть ні-ні-ні, доки не скажуть так”, — пояснює експерт.

Гербст зауважує, що Захід і Україна вже перетнули купу російських червоних ліній, і досі ядерні погрози залишались лише залякуваннями. Однак те, що США досі не знімали зняли обмеження на застосування американської зброї означає, що обережність адміністрації все ще актуальна.

Водночас Гербст вважає, що новий наступ росіян та постійні обстріли Харкова можуть схилити Америку переглянути свою позицію.

“Це обмеження є однією з причин, чому Харків так страждає. Якби Україна могла завдавати ударів по російських військах, які стоять прямо через кордон, Росія мала б набагато більші матеріально-технічні проблеми перед початком цього наступу. Якби ми дозволили Україні стріляти по російських літаках, які знаходяться в російському повітряному просторі та запускають крилаті бомби, які вбивають людей, у Харкові загинуло б менше людей”, — вважає Гербст.

Раніше Американський Інститут вивчення війни (ISW) повідомляв, що російський наступ на Харківщину значною мірою є наслідком політики Заходу з обмеження на використання зброї для ударів по законних військових цілях на території Росії.

Вільям Померанц, директор Інституту Кеннана Центру Вільсона, погоджується з тим, що новий наступ росіян на Харківщині може схилити США переглянути свою політику.

“В світлі всіх воєнних злочинів, які Росія вчинила в Україні, і того факту, що Харків є важливою частиною України, і втрата міста була б серйозним ударом для України, я думаю, що Сполучені Штати не стануть на заваді спробам українців йти в контрнаступ”, — пояснює він Українській службі Голосу Америки.

На думку Мелінди Герінг, експертки вашингтонського аналітичного центру "Атлантична рада" найкраще, що міг зробити держсекретар Блінкен під час візиту до Києва — це оголосити, що Сполучені Штати скасовують свою заборону на використання американської зброї в Росії. Адже після того, як аналогічне обмеження зняло Сполучене Королівство, міркує експертка, Україна показала себе як надійного партнера, що дотримується інших заборон. Крім того, каже вона, Україна використовує більше британських ракет великої дальності, і це рішення не призвело до ескалації з боку Кремля.

“Ця заборона має сенс лише в юридичному університеті і в підручниках. Вона не має жодного сенсу з огляду на реалії війни. І потрібно її якнайшвидше припинити, щоб зберегти людські життя”, міркує Герінг.

У четвер 16 травня Джон Гербст разом із іншими експертами свідчитиме у Гельсінській комісії Конгресу США про події на Харківщині та необхідність зняти обмеження на використання зброї.

“Ми бачимо шкоду, якої завдає це обмеження, й тепер у нас є більше шансів змусити їх змінити це. Але це не означає, що це станеться одразу. На це потрібні місяці”, — підсумовує він.

До роботи над статтею долучилася журналістка Української служби Голосу Америки Тетяна Ворожко.