Карантин вихідного дня не зупинить хвилю поширення COVID-19 в Україні, - моделювання КШЕ

Печать PDF
Новости и события в Украине и зарубежом. Политика, экономика, общество, культура, спорт, наука, образование, технологии Нині Україна рухається шляхом Румунії.

Фахівці Київської школи економіки проаналізували ситуацію з COVID-19 в Україні і дійшли висновку, що карантин вихідного дня не зупинить хвилю поширення коронавірусної недуги.

Про це свідчать дані нового моделювання КШЕ.

"Карантин вихідного дня не допоможе зупинити поширення COVID-19, при цьому завдасть шкоди бізнесу та добробуту родин. Жодне часткове обмеження на сьогодні не є ефективним засобом стримування пандемії в Україні. Його наслідком буде неминуче запровадження більш жорстких обмежень у майбутньому - з іще більшими витратами для економіки", - повідомляють у КШЕ.

За попередній тиждень (5-12 листопада 2020 року) поширення коронавірусу в середньому по Європі сповільнилося вдвічі, хоча загалом ріст захворюваності все ще значний. Запроваджений у кінці жовтня - на початку листопада локдаун спрацював у Бельгії та Чехії. Кількість хворих різко почала знижуватися у цих країнах.

Однак у Польщі, попри запроваджені минулого тижня жорсткі обмеження, ситуація погіршується. Локальний карантин ввели навіть у Швеції, де з самого початку пандемії робили ставку на формування колективного імунітету, а не на стримування розповсюдження вірусу, зазначають у КШЕ.

У листопаді щоденна кількість нових хворих на ковід в Україні може сягнути 10 тис., – моделювання КШЕ У Румунії обмеження посилювали незначно, і лише в окремих регіонах. Там ріст інфікування прискорюється. Тим же шляхом нині рухається і Україна.

"Наша рольова модель на сьогодні - це Румунія.Ми діємо так само: вводимо незначні карантинні обмеження, які не впливають на загальну картину розповсюдження коронавірусу. В Україні швидкістю росту захворюваності вища за європейську. Ми тримаємося в п’ятірці країн з найбільш складною ситуацією вже другий місяць. Україна і далі остання серед країн Європи за обсягами тестування", - коментує ситуацію в Україні керівник Центру економіки охорони здоров’я Київської школи економіки Павло Ковтонюк.

На думку фахівців, приватні лабораторії поки тільки допомогли розвантажити "чергу" з ПЛР-тестів.

За минулий тиждень черга із необроблених тестів на коронавірус зменшилася в областях, де в другій половині жовтня почали співпрацювати з приватними лабораторіями. Це Донецька, Харківська, Сумська, Черкаська, Миколаївська та Полтавська області. Але це не допомогло вирішити ситуацію з тестуванням. У той же час значно зросла частка позитивних тестів серед усієї кількості тесті - з 19% до 22%.

До того ж, , за оцінками аналітиків Київської школи економіки, серед зразків ПЛР-тестів "у черзі" очікують близько 7 700 не виявлених випадків COVID-19.

Станом на 12 листопадацентрами активного спалаху в Україні стали: Запорізька, Івано-Франківська, Житомирська, Хмельницька та Чернівецька області. Тільки шість областей - Дніпропетровська, Кіровоградська, Луганська, Тернопільська, Черкаська і Чернігівська - в зоні помірного спалаху. Кожна третя лікарня першої хвилі критично заповнена хворими на COVID-19.

Тенденція зберігається за рахунок постійного додавання нових лікарень та нових ліжок. Так, за минулий тиждень додалось 6 лікарень та сукупно 2 181 нових ліжок. 142 лікарні критично заповнені хворими на COVID-19, а 92 - сильно перевантажені, 75 - завантаженні на 100%. Половина лікарень - у зоні відносної безпеки.

За весь період пандемії кожен десятий медик в Україні перехворів на COVID-19.

Серед населення в цілому за офіційною статистикою на ковідом перехворіло 1,25% населення. Серед усіх медиків - 9,85%. Ріст захворюваності серед медиків вибухнув навесні і перевищив середню захворюваність по країні у 30 разів. Влітку цей показник сповільнився. У серпні захворюваність серед медичного персоналу знову почала суттєво зростати, як і серед населення по країні. Нині захворюваність серед медиків у 6 разів вища, ніж в цілому по країні.

На думку фахівців, слід запровадити національні обмеження (локдаун у визначених сферах за прикладом Німеччини) на визначений період часу (1 місяць) з метою радикально зменшити поширення та взяти його під контроль. Після цього можна буде повернутися до адаптивної моделі карантину, подібної до тої, що діяла в липні-серпні 2020 року. Обмеження необхідно супроводжувати пакетом економічної підтримки для бізнесу та громадян.

Головна мета обмежень - зберегти систему лікарень та медичний персонал у дієздатному стані до закінчення осінньо-зимової хвилі пандемії. Ситуацію стримує активне додавання нових COVID-ліжок, однак цей ресурс - вичерпний та вкрай обмежений.

Слід запровадити пряму оплату тестування приватним лабораторіям через Національну службу здоров’я України. Необхідно радикально збільшити обсяги тестування паралельно з карантинними обмеженнями, щоб взяти під контроль поширення вірусу. Оплата напряму приватним лабораторіям збільшить доступність людей до послуг тестування та значно покращить виявлення.

Нагадаємо, 11 листопада Кабінет Міністрів розглянув упровадження так званого карантину вихідного дня. Протиепідемічні заходи будуть посилені з опівночі суботи до опівночі понеділка. Обмеження почнуть діяти вже з цих вихідних. Також уряд скасував адаптивний карантин.

Рішення уряду про запровадження "карантину вихідного дня" не підтримали троє міністрів.
Tags:     КАРАНТИН      КОРОНАВІРУС