gototopgototop

Нацбезпека по-новому. Що Порошенко хоче змінити на п’ятому році війни

Печать PDF
Новости и события в Украине и зарубежом. Политика, экономика, общество, культура, спорт, наука, образование, технологии До сектора безпеки запропоновано включити 15 структур, які підпорядковуватимуться головнокомандувачу

На п’ятому році війни на Сході Верховна Рада 265-ма голосами прийняла поки лише в першому читанні президентський законопроект «Про національну безпеку України». Він був схвалений ще на засіданні РНБО 17 січня та поданий главою держави до парламенту 28 лютого.

За замислом авторів законопроекту, він визначатиме «основи та принципи нацбезпеки і оборони, цілі та основні засади державної політики, що гарантуватимуть суспільству і кожному громадянину захист від загроз». Проект має унормувати структуру сектора безпеки і оборони та вирішити питання координації та взаємодії його органів.

Цей фундаментальний (принаймні за назвою) документ складається з п’яти розділів на 35 сторінках.

- У Розділі І подано визначення термінів, які використовуються в проекті – «воєнний конфлікт», «збройний конфлікт», «національна безпека», «сили безпеки» та інші.
- Розділ ІІ закріплює правові засади та принципи державної політики у сфері національної безпеки і оборони, фундаментальні національні інтереси України.
- Розділ ІІІ визначає засади та механізми цивільного демократичного контролю.
- Розділ IV визначає склад сектору безпеки і оборони та правовий статус основних органів, що входять до його складу, а також управління та координацію у сфері нацбезпеки.
- Останній розділ V регулює планування у сфері національної безпеки і оборони.

Головні новації

В законопроекті розводяться посади голови Генерального штабу Збройних сил та головнокомандувача Збройних сил (не плутати з Верховним головнокомандувачем, яким є президент). Наразі це «подвійне навантаження» несе Віктор Муженко. Голова Генштабу буде призначатись та звільнятись президентом та буде підпорядкований головнокомандувачу та міністру оборони. Головнокомандувач так само буде повністю залежати від голови держави та в свою чергу стане найвищою військовою посадовою особою в Збройних силах. При цьому самому Головнокомандувачу будуть підпорядковані командувачі видів, окремих родів військ Збройних сил, командувач об’єднаних сил. Йому у разі введення воєнного стану підпорядковується Національна гвардія та Державна спеціальна служба транспорту. Також, згідно з проектом, міністр оборони, як і всі його заступники, призначається Радою по поданню президента з числа цивільних осіб. Це подається як «натівський» формат, коли через цивільну особу суспільство контролює діяльність військових.

В проекті перелічені 15 структур, які входять до складу сектору безпеки і оборони – Міністерство оборони, Збройні сили, Державна спеціальна служба транспорту, Міністерство внутрішніх справ, Національна гвардія, Національна поліція, Державна прикордонна служба, Державна міграційна служба, Державна служба з надзвичайних ситуацій, Служба безпеки, Управління державної охорони, Державна служба спеціального зв'язку та захисту інформації, Апарат Ради національної безпеки і оборони, розвідувальні органи та центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну військово-промислову політику. Окремо прописані обов’язки та підпорядкування кожного з цих органів.

Громадяни України зможуть контролювати оборонний та безпековий сектор через громадські об'єднання, депутатів місцевих рад, шляхом звернення до омбудсмена та державних органів. Зареєстрованим громадським об'єднанням гарантується можливість отримувати від держорганів інформацію з питань діяльності учасників сектору безпеки і оборони (крім інформації з обмеженим доступом), здійснювати дослідження з питань національної безпеки і оборони і створювати для цього громадські фонди та центри, проводити громадську експертизу проектів законів та рішень, брати участь у громадських дискусіях та відкритих парламентських слуханнях з питань діяльності і розвитку сектору безпеки і оборони. А оборонні органи мають інформувати суспільство про стан справ через «Білі книги» або інші аналітичні документи не рідше ніж раз на три роки.

В документі закладено, що фундаментальними національними прагненнями є інтеграція України в європейський політичний, економічний, безпековий та правовий простір, набуття членства в Євросоюзі та НАТО.

Вже доповідаючи в Раді, секретар РНБО Олександр Турчинов вніс в проект правку, яка надає право контроля над діяльністю СБУ парламенту, а не тільки президенту. Але чергових докорів в бажанні вибудувати чергову авторитарну систему Порошенку уникнути не вдалось.

Правки на ходу

Президентський законопроект був розкритикований Головним науково-експертним управлінням Ради, який рекомендував повернути його суб’єкту законодавчої ініціативи на доопрацювання. Одне з основних зауважень парламентських юристів полягало в тому, що проект намагається охопити діяльність усіх силових структур, що практично неможливо зробити. Додали своїх претензій і в комітеті з питань національної безпеки та оборони – там, зокрема, рекомендували доповнити перелік національних інтересів та загроз національній безпеці, визначеннями окремих термінів та обмежити сфери громадського контролю законом «Про державну таємницю». Відповідні зміни комітет пропонує між першим та другим читаннями.

Автор альтернативного законопроекту Тарас Пастух з «Самопомочі» звинуватив президента в концентрації всієї влади над сектором безпеки та висловив незадоволення тим, що законопроект писався тими, чию діяльність він, власне, й має регулювати. А однопартієць Пастуха, віце-спікер Оксана Сироїд назвала президентський проект «авторитарним» та «черговим шахрайством». На її думку заявлений парламентський контроль є лише декларативним і ніяк не додає прозорості в безпековій сфері: «Цивільний парламентський контроль – це прозорий оборонний бюджет, який сьогодні став для більшості чи для багатьох з вас комерцією. Цивільний парламентський контроль – це контроль за генералітетом для того, щоб не було у нас «Широкого лану» і ганьби, яку переживають наші солдати. І контроль за розвідкою – це також система, яка дозволить нарешті звільнити Службу безпеки від необхідності переслідувати бізнес і політичних опонентів президента. Але, на жаль, нічого цього нема на порожніх 35 сторінках».

Лідера «Батьківщини» Юлію Тимошенко не влаштовує, що норми законопроекту викладені хаотично та еклектично, а окремі статті протирічать одна одній та іншим законам. Депутати закликали суттєво доробити проект до другого читання, аби він відповідав побажанням міжнародної спільноти. Втім за основу його таки ухвалили, хоч і без голосів тієї ж «Самопомочі».

Депутати вже прогнозують, що правок до другого читання буде безліч, їхні автори будуть прискіпуватись до плутанини з термінами, неконституційності передачі президенту такої кількості повноважень і таке інше. Член профільного комітету депутат «Народного фронту» Дмитро Тимчук не наважується спрогнозувати, в якому вигляді президентський законопроект буде схвалений у підсумку.

Новости и события в Украине и зарубежом. Политика, экономика, общество, культура, спорт, наука, образование, технологии
Депутат «Народного фронту» Дмитро Тимчук


Це важко сказати з однієї простої причини, – пояснює Тимчук. – Рада сьогодні приймала закон в першому читанні з зауваженнями комітету – все це треба врахувати до другого читання. Йде мова про більш чіткий перелік загроз національній безпеці та обороні, шляхів їхньої нейтралізації, більш чіткого визначення громадського контролю в сфері нацбезпеки. Поправкою, яку озвучив сьогодні Турчинов про те, що запроваджується парламентський контроль над СБУ, ми нівелювали заяви «Самопомочі» про авторитаризм і так далі. Насправді, я здивований тим, що «Самопоміч» утрималась, оскільки під час останнього засідання комітету її представник Тарас Пастух отримав повну інформацію. Була домовленість, що ми беремо з альтернативного законопроекту «Самопомочі» якісь принципові для них речі, обговорюємо і вносимо їх у президентський законопроект.

Депутати прогнозують, що цей проект просто заспамлять правками до другого читання…

Не сумніваюсь. Ми просто повторюємо історію законопроекту про деокупацію Донбасу. Там теж була редакція комітету, з якою ми прийняли його у другому читанні. І теж було багато правок депутатів, але, наскільки ми пам’ятаємо, жодна з них не пройшла.

Коли можна очікувати прийняття законопроекту в цілому?

Оскільки Верховна Рада поставила комітету задачу підготувати його до другого читання, а це вже з нашого боку зроблено, то теоретично хоч завтра можна його поставити. Але зрозуміло, що за регламентом є певний період, коли свої пропозиції і правки мають внести депутати. Отже, як тільки регламентний термін до підготовки до другого читання спливе, одразу можна виносити до зали на голосування. Комітет до цього повністю готовий.

Павло Вуєць, «Главком»
Tags:     Петро Порошенко      АТО      Донбас      державна служба      Верховна Рада      СБУ      Дмитро Тимчук      РНБО      депутати      війна      Тарас Пастух