gototopgototop

«Час Х». Корупціонери проти грантожерів

Печать PDF
Новости и события в Украине и зарубежом. Политика, экономика, общество, культура, спорт, наука, образование, технологии Чи встигне Рада скасувати декларації для антикорупціонерів?

1 квітня – «час Х», до якого представники громадського сектору мають подати електронні декларації. Ще навесні минулого року ухвалено зміни до Закону «Про запобігання корупції», якими до переліку осіб, що з 1 січня 2018 року мають подавати е-декларації, віднесли представників антикорупційних громадських організацій, експертів та інших осіб, які фінансуються з коштів міжнародної технічної допомоги.

Грубо кажучи, ті, кого зневажливо називають «грантожерами». Галас з боку громадськості стояв ще той, президента закликали не підписувати нові правила, але Порошенко попри перестороги таки поставив свій підпис. У такому сумнівному рішенні важко не побачити помсту влади за необхідність самій «світити» перед громадськістю свої статки.

Після критики міжнародної спільноти у липні минулого року президент вніс на розгляд Верховної Ради законопроекти №6674 та №6675, якими декларування для фізосіб скасовується, проте суттєво розширюються зобов’язання щодо подання звітності для неурядових організацій. В разі неподання звітності чи технічних помилок у звіті організацію можуть позбавити статусу неприбутковості і на неї будуть накладені відповідні штрафні санкції. Це, на думку представників громадських організацій, залишає великі можливості для тиску на них. Натомість група депутатів на чолі з Юлією Тимошенко зареєструвала свій законопроект № 6271, яким скасовуються скандальні правки, але в Адміністрації президента наполягають на президентських варіантах зі звітуванням.

Водночас міжнародні експерти розкритикували законопроекти авторства президента і відзначили, що вимоги е-декларування для антикорупційних активістів мають бути скасовані до 1 квітня 2018 року. Про необхідність терміново врегулювати питання нагадують і на Банковій: так заступник глави Адміністрації президента Дмитро Шимків зазначив, що у Ради лишився тиждень, аби скасувати необхідність подачі е-декларацій для активістів, інакше країну очікує «ганьба на міжнародній арені». Також в АП пропонують скасувати норму про обов’язкове декларування для негромадян України, які входять в наглядові ради держпідприємств.

Дотягнули до останнього

Часу для ухвалення законопроектів чи то в президентському, чи то в депутатському варіанті – обмаль. Ще у вересні минулого року Порошенко закликав депутатів ухвалити внесений ним законопроект про скасування е-декларування для «антикорупційників», але до кінця року так нічого і не змінилося. Вже у 2018-му, коли Рада відновила роботу, представник президента в парламенті Ірина Луценко нагадала, що президент наполягає на розгляді його законопроектів. Пізніше вже голова Верховної Ради Андрій Парубій запевняв, що відповідні законопроекти розглянуть 1 березня. Голова НАЗК Наталя Корчак заявила, що повністю підтримує скасування е-декларування для активістів і закликала депутатів вирішити цю проблему. Але в результаті парламентарі дотягнули до останнього і не факт, що у четвер, саме на цей день заплановано розгляд усіх трьох законопроектів, до них дійде.

«У порядку денному на цей тиждень ці законопроекти є, але у четвер в самому кінці списку, тобто де-факто їх немає, – розводить руками виконавчий директор «Transparency International Україна» Ярослав Юрчишин. – Шансів їх ухвалити мало. Значна частина антикорупційних громадських активістів вже взяла електронні ключі і намагається подати електронні декларації. Але враховуючи, що в системі, з якою працює НАЗК, – шалені перебої, шанси, що всі вчасно подадуть декларації, не дуже високі».

Юрчишин вважає, що якщо з президентського законопроекту вилучити норму про подання звітів замість декларацій, його можна приймати в цілому. Якщо ж до 1 квітня (а фактично цього тижня) нічого не зміниться, експерт прогнозує, що частина громадських активістів задекларується, а частина – ні, бо вважає, що ці дискримінаційні норми суперечать Конституції. Надалі ж можна очікувати судових позовів.

Чи дотиснуть?

Один з авторів депутатського законопроекту №6271 «фронтовик» Леонід Ємець нагадує про те, що скасування е-декларування публічно обіцяли багато політиків: «Декларувати статки мають чиновники, судді, народні депутати і ті, хто взяв на себе владну функцію, а громадська частина має займатись контролем. Той факт, що на громадськість перенесли опцію декларування, я вважаю банальною помстою народних депутатів громадянському суспільству, яке змусило їх здавати електронні декларації. Але я не бачу тут якоїсь конспірологічної змови – швидше, за все, це дріб’язкове бажання помсти окремих народних депутатів».

Є ймовірність, що на депутатів вплине позиція західних партнерів. Декларування антикорупціонерів розкритикували Єврокомісія, Рада Європи, Венеціанська комісія, а буквально вчора з’явилася заява групи країн «Великої сімки». В G7 заявили, що вимоги щодо е-декларування для антикорупційних активістів та членів-нерезидентів наглядових рад держкомпаній не відповідають міжнародним зобов’язанням України, негативно впливають на міжнародну допомогу та перешкоджають боротьбі з корупцією.

Формально фракції коаліції готові йти назустріч – про підтримку законопроектів заявили і голови Блоку Порошенка, і «Народного фронту». У вівторок з трибуни парламенту керівник БПП Артур Герасимов закликав терміново ухвалити цього тижня президентські законопроекти. «У випадку, якщо вони не будуть ухвалені, ми вважаємо за потрібне пролонгувати термін подачі електронних декларацій для представників громадських організацій», – додав Герасимов.

У коментарі «Главкому» глава фракції БПП підтвердив, що якщо зала не порозуміється щодо скасування декларування, буде зареєстровано законопроект задля продовження його строків. На зауваження, що до президентських проектів можуть просто не дійти руки, враховуючи їхню черговість в порядку денному, Герасимов ухилився від відповіді: «Розумію, про що ви, але наша фракція наполягає на першочерговому їх розгляді».

Окрема історія з декларуванням громадянами інших держав в наглядових радах держпідприємств – прихильники скасування сумнозвісних норм кажуть, що переважна більшість з іноземців вже підготувала заяви на звільнення. І не стільки через небажання декларуватись, скільки тому що система не придатна для декларування людьми, які не володіють українською мовою.

Лобісти-антикорупціонери в парламенті запевняють, що будуть домагатись, аби відповідні законопроекти таки розглянули у четвер. Проте є версія, що активістів все-таки показово змусять продемонструвати декларації хоча б одного разу, а згодом цю норму-таки відмінять.

«Якщо не приймуть на цьому тижні – то все, закони не мають зворотної сили, – каже позафракційний депутат Віктор Чумак. – З 1 квітня правоохоронні органи матимуть всі підстави притягувати до відповідальності тих, хто не склав декларації. Мені здається, є бажання, щоб в цьому році активісти їх подали, було розпочате їхнє цькування, а якось потім вже це скасувати. Мовляв, тоді не встигли, бо погана Верховна Рада. Хоча всім же зрозуміло, що ці законопроекти, якщо вони такі важливі для президента, можна було ставити і приймати в будь-який момент. Але це не питання Ради, а президента особисто».

Водночас Чумак не виключає, що законопроекти можуть просунути у порядку денному у четвер у першу половину дня і таки ухвалити. Тоді і видно буде, наскільки щиро у президента налякані можливою «міжнародною ганьбою».

Павло Вуєць, «Главком»