gototopgototop

Чрезмерное государство. Почему Украина остается среди беднейших

Друк PDF

Новости и события в Украине и зарубежом. Политика, экономика, общество, культура, спорт, наука, образование, технологии Для прорыва в экономике Украина должна "сократить государство"

Політична нестабільність в Україні дуже тісно пов’язана з економічною реальністю. Погана медицина, розбиті дороги, неефективні державні підприємства, низькі зарплати та пенсії та повномасштабна корупція —причина цих бід криється у самій сутності соціально-економічної системи України.

Наша держава присутня майже у кожному аспекті нашого життя. Держава в Україні невід’ємна та всюдисуща. І саме тому вона неефективна.

Численні дослідження доводять, що існує певна залежність між рівнем державних видатків, економічним ростом та якістю життя.

Що це означає для України на практиці?

Особлива група

У Північно-Західній Європі участь держави у суспільному житті достатньо висока, однак й ефективність витрачання зібраних коштів набагато вища, ніж у нас. Відтак, витрати суспільства виправдовують його очікування: більше податків сплачується — більше якісних послуг надається.

Протилежна ситуація характерна для країн, що розвиваються. Багатьом з них просто не вистачає інституційної спроможності, щоб зібрати достатньо надходжень, аби забезпечити принаймні базові функції. Дослідники доводять, що через це вони потрапляють у своєрідну «пастку бідності», не менш згубну для зростання, ніж зависокі податки.

Тим не менш, темпи зростання таких економік (мова йде переважно про країни екваторіальної Африки) в середньому виявилися найвищими — очевидно, за рахунок ефекту «доганяючого зростання», оскільки ці країни є найбіднішими.

Ще один вид держав за співвідношенням ефективності урядування та обсягу держави в економіці — «Далекосхідні Тигри», які спроможні (і налаштовані) забезпечувати сприятливі умови для економічної діяльності, насамперед, підприємництва, при невисоких податках та низькому рівню держвидатків. Сінгапур, Гонконг, Тайвань та Корея — хрестоматійні приклади, але останнім часом до цієї групи долучилися Чилі, Коста-Ріка, Маврикій, та деякі карибські держави.

Згідно класифікації МВФ та Світового банку, Україна ж опинилась в особливій групі – серед країн, де держава переросла свою спроможність, і, таким чином, виступає гальмом економіки. У подібній ситуації перебувають низка латиноамериканських країн та деякі африканські. Вони збирають стільки ж податків (відносно ВВП), як і багаті країни, проте розпоряджаються ними так, як це роблять найбільш бідні держави.

Графічне зображення розподілу держав за рівнем видатків та ефективністю врядування виглядає так:



Велика держава

Зворотній бік державних видатків – це фіскальне навантаження на бізнес та громадян, податки та збори, які держава має збирати щоб забезпечити видатки. Зрозуміло, що чим більшим є податкове навантаження, то більшими стають стимули для уникнення оподаткування.

За даними World Bank, Україна є однією з передових країн як за розмірами податкового навантаження на працю, так і за розміром частки податків та обов'язкових внесків, які сплачуються компаніями з фонду оплати праці.

Так, загальна ставка податків і внесків з доходів громадян в Україні складає 37,8%, а частка податків на працю у загальній ставці складає 65,6%. Наприклад, для Грузії аналогічні показники складають 16,4% та 0% відповідно.

Базові ставки податків та обов’язкових платежів з фонду заробітної плати в Україні одні з найвищих серед схожих на нас країн, що стимулює розвиток тіньової економіки та корупції. Згідно даних Міністерства соціальної політики, приблизно 8 млн українських громадян працюють у тіні, а рівень тінізації заробітних плат становить 35% (близько 200 млрд. гривень - заробітня плата, яка знаходиться у тіньовому обороті).

Базові ставки податків та обов’язкових платежів із заробітної плати, ставка податків і внесків у % від прибутку, частина податків на працю в оподаткуванні підприємств для країн, порівнянних з Україною за рівнем соціально-економічного розвитку можна проілюструвати так:



Уряди та депутати використовують надмірну роль держави також і у своїх передвиборчих цілях — надають необгрунтовані пільги певним групам громадян, запроваджують різні одноразові виплати тощо. В той же час, вони не роблять майже нічого, щоб подолати ключову проблему — надмірні видатки держави, які не достатньо ефективно розподіляються через публічні фінанси.

Надскладний розв’язок

Для пришвидшення економічного зростання Україні треба підвищувати якість державного врядування та скорочувати розмір державних видатків. Цих цілей можна досягти за рахунок звуження функцій держави до того рівня, який можна реально профінансувати та проконтролювати, разом з проведенням інституційних реформ.

Економічно це означає скорочення перерозподілу через публічні фінанси до менш ніж 40% від ВВП вже у найближчій перспективі, і ще на 3-5% протягом кількох років. Вплив держави або ж так званий «розмір уряду» необхідно скорочувати.

Згідно останніх досліджень експертів Інституту соціально-економічної трансформації та фахівців Центру економічної стратегії оптимальним рівнем видатків, які перерозподіляються через публічні фінанси, для України 35-37% від ВВП. Це не зробить з України «тигра», але принаймні дозволить досягти рівня більш благополучних країн Балкан та Латинської Америки.

Скорочення розміру уряду має відбуватися насамперед за рахунок найбільш шкідливих для економічного зростання податків: на прибуток підприємств (який можна замінити на податок з виведеного капіталу), та податків на працю і доходи громадян. Податкова система має якнайменше пригнічувати розвиток людського капіталу, а відтак створення робочих місць (особливо – високооплачуваних), підприємництво та зовнішньоекономічну діяльність.

Зниження податків на фонд оплати праці допоможе покращити ситуацію зі ще однією проблемою – відтоком кадрів за кордон. Згідно останніх даних міжнародної кадрової організації Headhunter, саме рівень заробітної плати найбільш впливає на процеси міграції українських робітників до інших країн. Разом з тим, представники різних секторів бізнесу підкреслюють, що найбільш критичним фактором, який стримує підняття заробітної плати співробітникам є не що інше, як високий рівень навантаження на фонд оплати праці.

Безумовно, скоротити держвидатки до 35-37% від ВВП – це надскладна задача. Кожен відсотковий пункт такого скорочення – це перекриття корупційної годівниці численних «прохачів», скорочення неефективних держслужбовців тощо. Щоб відмовитись від такої згубної практики та нарешті скоротити неефективні видатки бюджету усім гілкам влади доведеться подорослішати та проявити політичну волю.

Олег Гетман, експерт групи Податкова реформа Реанімаційного пакету реформ. LIGA.net