gototopgototop

Експортер номер один: як США і Росія змагаються за європейський ринок газу

Друк PDF

Новости и события в Украине и зарубежом. Политика, экономика, общество, культура, спорт, наука, образование, технологии Німеччина вітає плани США збільшити поставки газу до Європи, але й тримається за "Північний потік-2". Євросоюз стає майданчиком боротьби двох гігантів-експортерів газу - США та Росії

Враховуючи закриття останньої атомної станції в 2023 році, зменшення видобутку вугілля і поступове скорочення постачань нідерландського газу, Німеччина зіштовхується із неабияким викликом - забезпечити стабільні джерела енергії у середньостроковій перспективі та якось покращити ситуацію з виробництвом струму сонячними та вітряними електростанціями з огляду на його нестабільність через природні фактори.

Як один із варіантів вирішення проблеми останнім часом розглядається розширення газопроводу "Північний потік" з Росії - реалізації проекту "Північний потік-2". Німеччина вже нині - найбільший споживач газу від російської державної експортної монополії "Газпром", і цей новий газопровід подвоїть експорт російського газу до країни. Утім, проект уже довгий час стикається зі спротивом з боку США, Польщі і Литви, але й деяких гравців у самій Німеччині, пише DW.

Одночасний бум видобутку в США, в основному, сланцевого газу, також створив нове потенційне джерело дешевого "блакитного палива" у світовому масштабі. А це змінює звичні схеми споживання енергії у всьому світі, й може мати далекі геополітичні наслідки.

Аби приймати кораблі зі скрапленим газом зі США, у Німеччині планують збудувати спеціальний термінал (на фото - термінал у Роттердамі)

Німеччина захищає свої ставки

Саме з огляду на це Німеччина оголосила про плани будівництва на півночі країни, на березі ріки Ельба, терміналу для скрапленого природнього газу (СПГ) вартістю у 420 мільйонів євро. Брунсбюттель має стати першим такого роду термінатом у країні і, якщо все йтиме за планом, буде готовий до кінця 2022 року.

Одразу три німецьких підприємства - Gasunie LNG Holding, Oiltanking GmbH та Vopak LNG Holding - заснували спільне підприємство German LNG Terminal для будівництва, володіння та управління терміналом та отримали торік у липні схвалення від Європейської Комісії на реалізацію планів.

Міністерство економіки та енергетики Німеччини пізніше заявило, що підтримує приватні ініціативи щодо СПГ. "Термінал міг би допомогти уникнути залежностей (від певних постачальників газу. - Ред.) та диверсифікувати джерела енергопостачання. Крім того, це могло б сприяти забезпеченню стабільності енергопостачання, оскільки він надає доступ до глобального ринку СПГ для німецьких клієнтів", - заявила прес-секретарка German LNG Terminal Терміналу Катя Фрайтаґ (Katja Freitag).

Остаточне рішення щодо інвестицій у проект очікується на кінець 2019 року, каже Фрайтаґ. Але вже нині підписано кілька меморандумів про взаєморозуміння з компаніями з різних галузей - від регазифікації до послуг розподілення СПГ.

Термінал розташований неподалік від старого ядерного реактора і буде в межах доступу до скандинавського ринку та балтійських країн через Кільський канал. Він зможе імпортувати до 5 мільярдів кубометрів газу на рік, або близько 10 відсотків поточних річних поставок газу з Росії до Німеччини.

США проти домінування російського газу в ЄС

Міністр енергетики США Рік Перрі заявив, що вихід США на енергетичний ринок Східної Європи - один з засобів стримування впливу Росії. Тим часом Курт Волкер, спецпредставник Держдепартаменту США з питань України, заявив на цьому тижні, що адміністрація Трампу розглядає можливість накладання санкцій на європейські корпорації, що співпрацюють з Росією щодо газового бізнесу. Ці компанії - ENGIE, OMV, Royal Dutch Shell, Uniper та Wintershall - погодилися надати "Газпрому" 950 мільйонів доларів США на будівництво "Північного потоку-2" та продовжити термін погашення кредиту до 2035 року.

"Державний департамент вже довгий час висловлює стурбованість щодо європейської залежності від російського природного газу, і вже довгий час підкреслює, що ці проблеми не пов'язані з американським експортом СПГ", - заявив Тім Боерсма, експерт з питань енергетики в Колумбійському університеті. Утім, "таке пояснення було поставлено під сумнів подекуди у Європі, зокрема, у Німеччині та Росії", додає експерт. "Це, в основному, базується на твердженнях колишнього держсекретаря Рекса Тілерсона, а також президента Трампа, який чітко пов'язував побоювання щодо "Північного потоку -2 "з можливістю продажу більших обсягів американського скрапленого природнього газу", - додає Боерсма.

Газовий бум США

До кінця десятиліття очікується, що в США запрацюють п'ять основних проектів з експорту СПГ, що перетворить Штати у третього за величиною експортера СПГ у світі після Катару та Австралії. "Я думаю, що США можуть цілком збільшити обсяг експорту СПГ в ЄС, через те, що в найближчому майбутньому планується все більше потужностей переробки скрапленого газу на звичайний, і ці обсяги треба буде кудись прилаштувати", - додав Боерсма. І всі ці чинники впливають на геополітику.

"США десятіліттями націлені на те, щоб стати гігантом експорту газу", - каже Джек Беллчер, виконавчий віце-президент HBW Resources. "Те, що здавалося неможливим кілька років тому, сьогодні є реальністю: США зараз конкурують з Близьким Сходом на світовому ринку експорту газу".

Але американський СПГ все ще невигідний у порівнянні з російським, який постачається газопроводами. Останніми роками "Газпром" був змушений знизити свої ціни, щоб захистити свою частку ринку, на тлі того, що деякі країни-члени ЄС, намагаються переорієнтувати свої ринки і купувати більше газу з США, Катару та інших виробників.

Експорт російського газу до Європи в 2017 році зріс на 8,1 відсотка до рекордних 193,9 мільярда кубометрів газу, залишаючи "Газпром" безперечним монополістом, що використовує розгалужену мережу трубопроводів, що ведуть до Європи, і постачаючи сорок відсотків газу в ЄС.

Американський та російський газ сумісні

"Ці два джерела можуть бути взаємодоповнюваними - чим більша диверсифікація, тим краще", - наголошує Кірстен Вестфал (Kirsten Westphal), старший юрист Німецького інституту міжнародних відносин та питань безпеки. "СПГ термінал у Німеччині є цікавим, але не необхідним, оскільки Німеччина добре пов'язана з іншими СПГ терміналами і, отже, гнучкість в інтегрованому північно-західному європейському ринку висока",- додає Вестфал. У випадку з природним газом, за її словами, дешевий російський газ може бути використаний для "базового завантаження", а за умов високого попиту може використовуватись скраплений газ з США.

Директор німецької енергетичної компанії Uniper Клаус Шефер (Klaus Schäfer) заявив, що в 2017 році США активно просували свій газ на європейський ринок. Разом з тим, за словами Шефера, його компанія - не проти імпорту американського СПГ до Європи та сама вже має контракти з американськими газовими постачальниками.

Диверсифікація проти впливу Росії

"Революція" природного газу в США вже принесла користь європейським споживачам газу: "Газпром" був змушений знизити ціни на багато зі своїх довгострокових контрактів з європейськими покупцями. Литва, яка заявила, що сплачує найвищу ціну на російський газ в ЄС, отримала 23-відсоткову знижку від поставок "Газпрому" прямо напередодні відкриття свого першого СПГ-терміналу "Незалежність" у порту Клайпеда в 2014 році. Тим часом польська державна нафтогазова компанія PGNiG підписала п'ятирічну угоду про імпорт СПГ з США в листопаді 2017 року. Угода між PGNiG і Centrica LNG передбачає постачання від 2018 до 2022 року.

Польща відкрила в 2017 році термінал прийому СПГ на Балтійському морі, а державна нафтогазова компанія PGNiG отримала першу партію поставок СПГ із США торік в червні як частина спотової угоди, незадовго до того, як Трамп відвідав країну. "З польської точки зору зменшення залежності від імпорту російського газу, звісна річ, є позитивним напрямком розвитку", - пояснює Йан Мус, фахівець із міжнародних відносин Університету Вістула у Варшаві. "Проте в ідеальному світі ця залежність була б замінена диверсифікацією поставок, можливо, з декількох нейтральних країн. Стверджуючи, що "Газпром"- це політична зброя, в той час як Centrica LNG має суто економічні цілі, досить наївно. Варшава йде від залежності від Москви прямо в залежність від США, побудовану адмністрацією Трампа", - каже він.

Відповідаючи на запитання про потенційні американські санкції для компаній, що беруть участь у проекті "Північний потік-2", Вестфал заявив, що нині незрозуміло, чи будуть санкції, і якщо будуть, то як вони будуть пов'язані з наявними політичними суперечками. "Суперечки навкого "Північного потоку-2" спричиняють розколи всередині ЄС, всередині Німеччини, а також всередині партій у Німеччині, але таким самий ефект мають і дії США", - додала Вестфал.